Людина долі власної не знає

Людина долі власної не знає,
І хоч життя планує день за днем.
Але не раз й не двічі все ж буває,
І на коні баскім, і під конем.
Здається зараз будеш на вершині,
Бо завжди чесно й праведно живеш.
Та раптом занесло стежки в долині,
Що не проїдеш, навіть не пройдеш.
Обставини складаються невдало,
Все нанівець у цім житті зійшлось.
Вже й до мети лишилось зовсім мало,
Та не здійснилось, і не відбулось.
Така вже доля, що його робити?
Здається, все обдумав, спланував...
Та стрес проходить, треба далі жити.
Коня баского знову загнуздав
Летиш вперед крізь радощі й невдачі,
Бо час біжить, його не зупинить.
Час, наче кінь, в дорогу рветься, скаче...
Життя проходить, мов маленька мить.
Плануєш знову, мрієш, як звичайно.
Як щось вдається, радістю цвітеш.
Щось відвертаєш стрімко і негайно.
Так все життя, чому? Не розбереш...

Вірш «Людина долі власної не знає» — Надія Красоткіна

☼ Подякувати автору ☼

картка Приватбанку

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Переказ з Приватбанк

Переказ з iPay.ua

Переказ з EasyPay

Переказ з Portmone

Переказ з Банк Південний

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube