А зима летіла з порошами
І мороз за собою несла.
Дні були такими хорошими,
Хоч і холод, не стало тепла.
Бо ж було всюди біло-біленько,
Заметілі й завії гули.
Так казково у світі й чистенько,
І таночки сніжинки вели.
Тож зима і сама танцювала,
У веселім кружляла танку.
Посковзнулась на стежці, упала
І мороз загубила в ярку.
Без морозу й на зиму не схожа,
То ж шукати взялася мерщій.
А знайти той мороз і не може,
Тому тепло повсюди й дощі.