Є сили руйнівні, а є — що творять
Нове життя, стосунки між людьми.
Про сили руйнівні частіш говорять,
Їх, мабуть, краще відчуваєм ми.
Вони болючі, наче сіль на рану,
І не сховаєшся від них ніде.
Та лікар — час. І пізно, а чи рано
Цей біль страшний тихесенько пройде.
І тільки згадка душу розтривожить,
І тихо згасне, свічка догорить...
А лікар-час нам мудрості примножить,
На власних помилках вчимося жить.