На небо хмари наповзають,
А так же сонечко цвіло!
Вони нам дощик обіцяють,
Хоч так просилося тепло.
Хотілося тепла ясного
І квіту більше у дворі.
Хотілось сонечка палкого
І неба синього вгорі.
Але нічого, дощик треба,
Щоб напилася вся земля.
Він скоро вже поллється з неба
На ліс, на гори й на поля.
І я радію, я радію,
Що дощик знов закапотить.
Перечити йому не смію,
Бо він же землю оживить
І все прокинеться раненько,
І проросте, і зацвіте…
І стане на землі гарненько,
І вийде сонце золоте.
Земля вбереться первоцвітом
Засяє квітами для нас.
І буде тепло, наче літом,
Хоч це ще березень у нас…