Поки я думала, то хмари розійшлися,
А в чистім небі сонце попливло.
Всі квіти буйним цвітом узялися,
Неначе хмар ніколи й не було.
Повітря чисте і таке духмяне,
Немов настояне на гарному меду.
А сонце ніжне, золоте й рум’яне!
І я щаслива на природу йду.
Бо там є все: краса, любов, наснага,
Вода, травичка, сила, почуття…
І щастя, й радість, мудрість і відвага,
Ну, що сказати… Там усе життя…