Біжить стежечка у полі —
Протоптали люди.
Хто торує наші долі
І що з нами буде?

От би знати-угадати
Майбутні події.
То не став би з плеча рвати,
А не так би діяв.

Краєм ока б зазирнути
У своє майбутнє,
То могло б з нас, мабуть, бути
Що-небудь і путнє.

Написані наші долі,
Кажуть, десь на небі.
То не стежечка у полі —
Зійшов при потребі.

Я міркую, я гадаю,
Але що й казати...
Як постелишся, я знаю,
Так і будеш спати.

Тобто, що б там не казали,
Кого б не винили,
Таку долю люди мали,
Яку заслужили.