Не вертайтеся, морози, бо весна прийшла
І на землю розмаїття світле принесла.
А морози тільки шкоди цвіту завдають.
Нищать квіти і маленькі ще листочки б’ють.
І стоять заціпенілі квіточки малі.
Це не добре, що морози ходять по землі
У весняну ніжну пору, коли все цвіте.
У весни тепер завдання дуже непросте.
Треба сили всім додати, щоб усе росло,
Землю ніжністю обняти, звірів і зело.
Та від сну все пробудити, принести тепло,
Щоб усім щасливо стало й радісно було.
А мороз перешкоджає, холод додає.
Він недобру вдачу має, пелюсточки б’є.
Не вертайтеся, морози, йдіть в холодну даль,
Бо усім тепла нам треба і рослинок жаль.
Вам, морозам, би зимою треба йти сюди.
То ж не йдіть до нас весною, не несіть біди.
Хай весна господарює і цвітуть сади.
Не вертайтеся, морози, згиньте назавжди.