Чарівний світ, а миру в нім немає,
Мабуть людьми керує Сатана.
Іде війна, яка людей вбиває,
Така от в нас історія сумна.
Але чому не можна в мирі жити?
Чому потрібні горе і біда?
Якщо словами можна все рішити,
А чорне зло хай віднесе вода…
Та ні, та ні… У суперечці люди,
Бо кожен прагне зверхність довести.
Тому і війни, вогнища повсюди,
По трупах йдуть до підлої мети.
А в результаті — гинуть кращі в світі,
А їм би жити та творить, цвісти.
Та тільки червоніють маки в житі
І дивляться їх душі з висоти…