Ну, хто сказав, що п’ятдесят — багато?
Це лиш піввіку! От і все!
Це дуже гарне, дивовижне свято!
І хвиля радості у світ несе.

Це гарний час, коли усе зробила
І, що намітила в житті, — все є!
А за плечима ще могутні крила.
А мрія стежку в майбуття снує.

Це дивний час! Людина — відбулася!
В роботі, в гарних дітях, у сім’ї!
І на вершину щастя піднялася,
А в серці — дивовижні солов’ї!

А в серці стільки ласки і любові
До всіх, хто поруч тебе ночі й дні.
І доброта у погляді і в слові.
Ну, а в душі ще сонце і пісні...

І стільки світла, що для всіх засяє,
Щоб не блудили й не згубилися в путі.
Бо серце материнське добре знає,
Як може бути часом у житті.

Бо серце материнське не старіє,
І щира, щедра, молода душа!
Її любов завжди усіх зігріє.
А інше все не варте ні гроша.

То ж хай в житті все так і далі буде.
А щастя і достаток в дім пливе.
І щоб тебе завжди любили люди,
А в серденьку хай доброта живе!

Нехай душа співає і сміється,
Купається у сонячній росі.
Хай любиться і сонячно живеться
Хоч сотню років в радості й красі!

Бажаю сонця, щастя, миру й світла,
Здоров’я зичу із роси й води!
Щоб як троянда доленька розквітла
І ти була щасливою завжди.