Осінній вечір. Небо потемніло.
І вітерець заснув, не шелесне…
А над рікою вже затуманіло,
То ж скоро на землі усе засне.
Та зійдуть Зорі, стануть миготіти,
І Місяць випливе на Небеса.
І мрії до зірок почнуть летіти,
Бо зваблює людей така краса…
І десь Любов народиться казкова,
Та прилетить до когось уві сні.
Прилине музика з Небес чудова,
А вранці зазвучать нові пісні…
Осіння казка. Тиша вечорова…
Краса чарівна, зірочка зійшла.
Який цей світ! Яка Земля казкова!
І скільки є в ній ласки і тепла…