Надія Красоткіна

По паспорту вже літо відлетіло

По паспорту вже літо відлетіло
І осінь раптом стала на поріг.
Та на душі у жінки завесніло,
Бо стільки ж ще несходжених доріг!
От знов пташки вертаються додому,
І сині-сині стали небеса.
Весна іде! До болю все знайоме,
Тривожить серце радісна краса.
То ж не питайте скільки років жінці,
Бо поки в серденьку її весна,
Вона радіє сонечку й билинці —
Її душа і юна, і ясна!
Хоч посріблились скроні, та даремно,
Душа співає і увись летить.
Це молодість, я знаю достеменно,
Тому потрібно жити ще та жить!
Тому живи і радістю впивайся,
Співай пісень, і сонечку радій.
А скільки років — всім не признавайся,
Працюй, всміхайся, скиглити не смій!
Ти загартована, умієш все здолати,
Тому всміхайся і живи сто літ.
А головне в житті — здоров’я мати,
Щоб сміло і щасливо йти у світ!
Життя цікаве і складне без краю,
Та варто жити гарно кожен день!
Тебе зі святом щиро я вітаю
І зичу сонця, щастя і пісень!

Відгуки

Коментарі Cackle