Осінній сад. Пора плоди зривати.
Як густо паморозь торкнулась голови.
І підсумки вже треба підбивати,
А далі знову човником пливи...

Ми з юних літ трудились, працювали,
Доби не вистачало все зробить.
А скільки ми ночей не досипали,
А як хотілось тиші, хоч на мить.

За всіх і все у нас душа боліла,
Хотілось першими в роботі завжди буть.
Аж ось зима вже на порозі біла,
Тепер вже відпочинемо, мабуть.

І будем чай із самовара пити,
Із розстановкою, спокійно, як в кіно.
На всі прем’єри у театр ходити,
Дивитися в негоду у вікно...

Вже по зимі. Та нащо нудьгувати,
То ж зібраний багатий урожай.
Не треба більше поле засівати,
Живи спокійно — і відпочивай.