Весна луги встеляє килимами
Із трав духмяних і квіток ясних.
Повітря сповнене пташиними піснями
І стільки радості! І стільки щастя в них!
І на душі від тих пісень світліє.
А сонце ясне стільки ллє тепла!
Все оживає, квітне і радіє...
Он в синім небі хмарка попливла,
Дощем тепленьким землю окропила,
Умила все на просторі земнім.
Над річкою веселку опустила
Й розтанула у небі голубім.
І заіскрилось всюди, заясніло
І засміялась квіточка земна.
І на душі від щастя завесніло,
Та що й казати! Йде у світ весна!
Несе красу, любов, тепло і світло,
Натхненним душам — крила роздає.
Щоб юне щастя на землі розквітло,
Бо кожному під сонцем місце є!