Прийшла краса в усі куточки краю
Прийшла краса в усі куточки краю:
Є в місті, в полі, в парку і в гаю…
І я красу цю серденьком вбираю,
Наснагу і любов від неї п’ю.
А як же гарно, невимовне диво —
Усе розфарбувалось в кольори
Червоні, жовті… Стало так красиво
Ще й синє небо дивиться згори.
Осіння казка… А душа бентежна,
Крім щастя ще на серденьку жура.
Про щось щебече пташка обережна,
Їй готуватись до зими пора.
Квітками осінь серденько чарує,
Бо стільки ж ще їх квітне у дворі…
Тривожить нас і радує, й дивує,
Та час прощання близько, на порі…
Бо зовсім скоро листя позлітає,
І стане чорне від дощу гілля…
Мороз всі пелюстки пообпікає
І раптом забіліє вся земля.
А потім фарби стануть чорно-білі,
І посіріють сині небеса…
Стоятимуть дерева задубілі
І зникне мила серденьку краса.
Та це ще буде, а от зараз — диво!
І я захоплення в душі несу.
І хоч вітрець повіяв вередливо,
Та я іду дивитись на красу…