Прихід осені
Ось дощить, одцвітає вже літо,
І приходить у серце печаль.
Хоч ще стільки барвистого цвіту,
Та не довго цвістиме, на жаль.
Бо вже осінь прийшла до порогу,
Нагадала про себе дощем.
І птахів провела у дорогу,
А від цього у серденьку щем.
Ще так хочеться сонця та ласки,
І веселих пташиних пісень.
Найсвітлішої літньої казки
І гарячих обіймів щодень,
Що їх сонечко нам посилало,
Дарувало ясний промінець.
Цілувало усіх, милувало…
Та усьому приходить кінець…