Надія Красоткіна

Пройшло уже чимало літ

Пройшло уже чимало літ,
Спливло води багато...
Змінився кардинально світ,
Змінились будні й свято...
Перецінилось все давно —
Найкраще відлетіло.
Тепер, як у старім кіно —
Далеко й чорно-біло.
Та все ж згадаються пісні,
Які колись співали,
Напружені і світлі дні,
Де ми, мов птах, літали.
Усе на світі ми могли,
Виховували, вчили,
Бо переконані були,
Що всі добро творили.
А й справді, чи ж не так було?
Ми чесно працювали,
Дитинство в галстуках цвіло,
А ми ряди єднали.
Вели до світлої мети,
Учили чесно жити.
То ж легко їм було рости,
Учитися, творити...
Роки летіли у труді,
Ті дні були хороші.
Там ми ще зовсім молоді
Й не все було за гроші...
Була ідея і мета
Висока, урочиста
І віра в світлі дні свята...
То ж совість наша чиста.
Дітей виховували ми
У праці, у навчанні,
Щоб діти виросли людьми —
Хороші і старанні.
І хоч ті піонерські дні
Уже не повернути,
Але живуть в душі пісні,
Яких не позабути.
Там наша молодість цвіла
І ми були крилаті!
В майбутнє стежечка вела —
Там ми були на святі.
Тепер зі свята ідемо,
Вже не такі розквітлі,
Все більше зараз мовчимо...
Та душі наші світлі!
Й дорога чиста і ясна,
Бо прожили немарно.
І квітне у душі весна,
Як в молодості, гарно!

Відгуки

Social comments Cackle