Проклюнутися ранок не бажає,
Чи, може, не наважиться ніяк.
Чи темна-темна ніч його ковтає
І пробує, який у нього смак...
А смак у ранку свіжий, не зимовий,
Бо хризантеми всюди ще цвітуть.
Враз загорівся промінець чудовий,
За ним і інші промінці ідуть.
Ні-ні, — летять, — і темна ніч тікає,
Хоч тіні чорні тиснуться в кутках.
А ніжний ранок світлом розцвітає
І проганяє морок, тінь і страх.
Несе з собою радість і надію,
І квітами ранковими цвіте.
Та десь уже вітри зимові віють,
Легкий сніжок нагадує про те...