Надія Красоткіна

Прощанння зі школою

Зі школою прийшла пора прощання
І щемно стало на душі у нас.
Тут на лінійці вже стоїть востаннє
Наш неповторний, рідний, дружний клас.

Ми летимо в майбутнє незнайоме,
Прощай назавжди вже, шкільна сім’я!
Чекає нас нове і невідоме
І жде нас доля — кожного своя.

І буде легко й важко нам летіти,
Але назад немає вороття.
Усі ми виросли, віднині ми не діти.
Змужнілі й сильні ідемо в життя.

Хоч досвіду життєвого немає,
Та є бажання і мета ясна.
Ніхто свого майбутнього не знає,
Але бринить у серденьку весна

І кличе нас в дорогу, закликає
До світлого й дзвінкого майбуття.
Десь щастя нас на кожного чекає
І ми сміливо летимо в життя!

Прощай, дитинство, юність легкокрила,
Нове життя всі скоро почнемо.
І напинає вітерець вітрила —
Назустріч долі ми полетимо!

Колись, вже потім, пригадаєм школу,
Як промінець від дзеркальця стрибав…
Та разом вже не будемо ніколи,
Бо час прощання враз для нас настав.

Візьмімося за руки на прощання,
Згадаймо нині, як колись було.
І збережім назавжди без вагання
Дитинну дружбу і душі тепло.

Відгуки

Social comments Cackle