Підсніжники пророчать нам весну,
Бо зацвіли, пролізши між снігами.
Весну віщують гарну, запашну,
Яка цвісти й сміятись буде з нами.
Хоч холодом частенько повіва,
Та квіти вміють серце зігрівати.
Їх цвіт говорить краще за слова.
Розквітли рясно, щоб весну вітати.
Хоч іноді мороз вночі пече,
Але не гнуться білосніжні квіти.
Від радості їм навіть гаряче,
Бо вже весна і є чого радіти.
Ах, квіти, квіти, усмішка землі.
Вони жадані, ніжні і тендітні.
Найдивовижніші, хоч і такі малі,
Але чарівні, світлі і привітні.