Земля квітуча всім життя дарує,
Красою вабить, піснею струмить…
Вона людину казкою дивує,
Дає нам щастя чарівливу мить…

Бо для Землі усі ми просто діти,
Хоч скільки б не було нам довгих літ…
Тому нам треба жити і радіти,
Бо ми для цього і прийшли в наш світ.

Щоб радість бачити у росянім серпанку,
У жовтому листочку, що летить.
У Зірочці, що гасне на світанку,
В струмочку, що між каменем бринить.

У теплім слові, що сказали люди,
У посмішці, що грає на вустах.
Тоді вам жити дуже просто буде,
І безнадія омине, і страх…

Життю радійте, бо воно єдине
У кожного, у кожного із нас.
Радійте пісні, що повсюди лине,
Красі довкілля, поки є ще час.

Радійте світу, небу голубому!
Не піддавайтесь смутку ні на мить,
Бо не знайдете щастя ви у ньому,
Від смутку, лиш душа завжди болить…

Бо є обставини — людині непосильні,
Що не роби, а віз і нині там.
Радійте щастю, що живі і вільні,
І з неба сонечко сміється вам.

Тому, що маєте, сповна радійте.
Нам не під силу поміняти світ.
Та доброту навколо себе сійте,
І буде щастя, буде все, як слід…