Ранок в парку — це справжнє диво!
Встало сонце, блищить роса.
Як же гарно, ах, як красиво!
В кожнім дереві є краса.
В кожній квіточці, у ставочку,
На стежині, що вдаль зове.
У травиночці, у листочку,
І щоразу тут щось нове.
То вже вересень владарює,
Осінь тихо по парку йде.
І фарбує усе, фарбує,
Казку-диво у парк веде.
І такі кольори чудові,
А відтінків вже скільки є...
То ж картини ці веселкові
Осінь щедро нам роздає.
Щоб ми рідний свій край любили,
Рідну землю з дитячих літ.
Щоб захоплюватись уміли
І багатими йшли у світ.
Щоб душа в нас була багата
Й чиста-чиста, мов та роса.
І піднесена, і крилата…
Кажуть, світ врятує краса.