Новини все страшніші кожну днину
І спокою на цій землі нема.
Фашист російський топче Україну…
А в Україні так цвіте весна!
Сади квітують, всюди диво квіти
І соловей дарує нам пісні…
А в Україні гинуть рідні діти,
На цій проклятій, нищівній війні.
За що? Чого пішли на нас війною?
І що вам треба у моїм краю?
А на кордонах вже стоять ордою,
Щоб показати силу й міць свою.
Ще й терористські банди поодинці,
Нам засилають у міста ясні…
Але живуть тут вільні українці,
Вам український дух не вбити! Ні!
Хоч сієте ви злобу, біль і горе,
Вам не здолати нас, бо ви — раби.
Вам треба узбережжя, Чорне море?
Поля, ліси і простір голубий?
Цього не буде! І не сподівайтесь.
Народ свою країну захистить.
То ж з України краще забирайтесь,
Бо світ людський цього вам не простить.
І хоч у вас є ядерні ракети,
Та силою вам не здолати нас.
Повстане проти вас народ планети,
І що вже буде, там покаже час.
Що за народ, прокляті московіти?
На всіх людей завжди війною йдуть.
Попривикали всім могилу рити,
Та тільки ж самі в яму ту впадуть.
То ж начувайтесь — ця війна остання
Для вас, як нації, російські палії.
А над землею визріє світання,
Співатимуть у мирі солов’ї.