Надія Красоткіна

Світ побілів

Світ побілів, бо впав сніжок біленький
І стало світло-світло надворі.
Він падав плавно, мов пушок легенький,
Із сірих хмар, що виснули вгорі.
І світ змінився, зразу став чистіший.
Сніг розстелив біленьке полотно.
Став світ ошатний, навіть красивіший,
Якщо поглянути на нього у вікно.
А в принципі нічого не змінилось,
І кожен так живе, як досі жив.
Яким було, усе таким й лишилось,
Хіба що світ від снігу побілів...
Ото й усе. А далі ті ж проблеми,
Які були... Сніжок їх не накрив.
Усі звертаються до тої теми,
Яку для себе досі не розкрив.
А сніг летить і стежечки встеляє.
Змінилась річка і вербовий став...
Хтось йде по снігу і не помічає,
Що світ змінився і світлішим став.
Світ побілів... Погляньте, придивіться!
Яка краса довкола! Сніг іде!
Як у дитинстві, радо усміхніться —
Зима зі снігопадами гряде.
Світ побілів і хай душа світліє,
Бо стільки в цьому світі дивини.
Хай ваше серце білий світ відкриє
Й тоді, як всі стежки — до сивини.

Відгуки

Коментарі Cackle
c