Ох, діти-діти, сонячні мої!
Мої чудові, наймиліші в світі!
Збігаються, як в річку ручаї,
До школи рідної, теплом зігріті.

Як сонячні чарівні промінці,
Маленькі діти, світлі і веселі.
І цвірінчать, неначе горобці…
Як діти є, світлішає в оселі.

Від них любов, неспокій і тепло,
Вони частенько не дають заснути.
Але без них і світу б не було,
Вони — найкраще, що в нас може бути.

В них стільки сонця, світла стільки є!
Енергії, завзяття, щастя, мрії…
З дітьми пов’язане життя моє,
Моя наснага, радість і надії.