Росія хоче світом володіти.
Амбіції у неї чималі.
Погрожує сьогодні всьому світу,
Що війни розпочне по всій землі.
І розпочне, коли не зупинити,
Й поллється кров людська, немов вода.
Вона почне Європу всю громити…
На всій Землі поселиться біда.
До кожної людини прийде горе,
І зникне радість, щастя відпливе…
Поглине біль усіх, неначе море,
А хто до перемоги доживе?
Мабуть, ніхто… Ніхто не переможе,
Для всіх остання буде ця війна.
Ніхто стояти осторонь не зможе,
То ж доля жде нас кожного сумна.
Та почекайте, що Росія хоче?
І до мети якої йде вона?
Від люті аж зубами вся скрегоче
І головне для неї — це війна…
А володіти світом їй для чого?
Щоб всі такими стали, як вона?
Та у народів є своя дорога
І ціль у кожного є світла і ясна.
Усі народи прагнуть щастя й миру,
І гарного, ясного майбуття…
Всі хочуть жити радісно і щиро,
Бо людям лише раз дано життя.
Ніхто не хоче жити, як Росія:
У ненависті, в п’янстві, у багні…
Вона лише погрожувати вміє,
Ну, а сама лежить давно на дні.
Людське життя там на низькому рівні,
Відстала від усіх на два віки.
Тим більше нам амбіції ті дивні,
Й бажання підлі, не аби які.
Спиніть агресора! Прошу, благаю!
Не може нелюд бути над людьми!
До миру всіх й любові закликаю.
І тільки разом переможем ми!
Спиніть Росію, поки ще не пізно,
Дипломатичні ж є якісь шляхи…
Вона по нас стріляє… Страшно, грізно…
Скажіть, будь ласка, за які гріхи?