Гілля́ безлисте. В хмарах сум повис.
І не всміхнеться сонечко вгорі...
У лісі шлях від дощику розкис...
Сумна і пізня осінь надворі.
Повсюди мряка, зверху моросить,
А то туман всю землю обійма.
Ніщо в природі зараз не звучить,
Вона затихла і стоїть німа,
Чекає зиму, щоб засипав сніг,
Тоді збіліє й заблищить усе.
Лиш не спинить стрімкого часу біг,
Він у майбутнє нас усіх несе.