Сімдесят п’ять
Сімдесят п’ять — поважний вік!
Та треба все було прожити…
Вести хорошим справам лік,
Трудитись, вірити, любити
І віддавати всю себе
Роботі, дітям і родині…
Летіти в небо голубе,
Прожити ночі горобині…
І ти крізь все в житті пройшла,
Найкраща наша, найрідніша!
Ти мудро в світі цім жила,
Матусю й бабцю наймиліша!
Дружина вірна навіки
І теща добра й справедлива.
Ти нас любила всі роки,
Бажала нам тепла і дива.
Тебе ми любимо усі,
Вітаємо в це гарне свято.
Живи в здоров’ї і в красі
Ще дуже довго і крилато!