Надія Красоткіна

Такий прогрес

Прогрес в науці і прорив в усьому,
Значних висот людина досягла.
Та страшно жити в світові такому,
Бо є багато заздрощів і зла.
Хтось може більше, інший мало може,
Але дурна гординя верх бере.
І мучить, злить, тривожить, серце гложе,
Дух перехвачує і в горлі аж дере.
Від заздрощів для них і світ чорніє.
Добра робить не вміє, то хоч зло.
Від них тоді війною й горем віє.
І так завжди, в усі віки було.
Такий прогрес в науці і в усьому…
А от в душі лиш заздрість і пітьма.
Як доказати виродку такому,
Що мудрості у нього геть нема?
Не доведеш, бо є у нього влада.
Без розуму, та ще біля керма.
І свита, що навкруг, не завжди рада,
Та скинути — в них засобів нема.
Та й їм біля корита непогано,
Закони всі на їхній стороні.
Й викрикують фашистські гасла п’яно…
А що народ? Хай гине на війні…

Відгуки

Коментарі Cackle