В листо́паді і в грудні — найтемніше,
Бо небо вкрите хмарами завжди.
І вітер завиває ще лютіше,
Найдовші ночі, сирість, холоди…
А в грудні дні і зовсім коротенькі,
Та й ранки прокидатись не спішать.
Все небо в хмарах, дні стоять сіренькі,
Сніжинки з хмари чорної летять.
Розвидниться і знову потемніє,
Ледь сонце вигляне, а вже нема…
І знову вечір, знову ніч чорніє.
Така холодна й довга та зима…