З моїх грудей любов у простір рветься,
На вільній, рідній я землі стою.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.

Люблю степи, річки, озера сині,
Ліси й струмочки, небо голубе.
Освідчуюсь тобі в своїй любові нині.
Ну, як, скажи, нам не любить тебе!

Живемо в мирі, в злагоді й любові,
В щоденній праці йдемо до мети.
Ми захищати всі тебе повинні,
І захищати нас готова ти.

З якого джерела любов оця береться?
З лісів і нив свою наснагу п’ю.
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.