У що вірити

В що вірити — тепер уже й не знаю,
Бо стільки є лукавства всюди й зла,
Що вже пустим словам не довіряю,
Хоч я завжди довірлива була.
Я вірила, що люди всі надійні,
Із добротою й совістю в серцях.
Та ні ж бо, ні, їх помисли подвійні —
На списові троянда у руках.
Ще й дивиться лисицею у вічі,
А поза очі… Господи, прости…
У церкві б’є поклони, палить свічі,
Молитву шепче і кладе хрести…
А вийде з церкви і несе прокльони,
Краде, вбиває, заздрить, творить зло…
Подвійна сутність. Нащо ж ті поклони,
Коли в душі й не мазано було…
Чи то так Бога хочуть задобрити,
Чи то над ним побачити себе…
І як подвійно в цьому світі жити?
І як дивитьсь в небо голубе?
Але до совісті їх закликати марно,
Бо не по тім вони ідуть путі.
Хоч думають, що все мине безкарно,
Але за все заплатять у житті.
Хоч і суди, і владу підкупили,
Й з гординею понад людьми ідуть…
Та є ще в цьому світі вищі сили,
Що корективи в їх життя внесуть.

Відгуки

Social comments Cackle