Давайте наллємо по першій чарчині,
Щоб добре жилося у нашій родині.
А другу за друга наллємо чарчину,
Щоб всі цінували в нас мудру людину.
А третю швиденько наповнимо знов
За чисту і вірну найвищу любов!
А перед четвертою треба спочити,
Слід гарно поїсти, щоб не оп’яніти.
Четверта за те, щоб у світ на всі боки
Робили успішно і впевнено кроки.
А п’ята за те, що такі ми хороші,
Щоб завжди водилися в кожного гроші.
А шосту ми вип’ємо перед гарячим
І чим нас кормитимуть зараз побачим.
Наповнимо сьому, бо час підійшов,
Ми третю і сьому п’ємо за любов!
І восьму чарчину вже треба налити,
Щоб в добрім здоров’ї сто років прожити.
Дев’яту наллємо й вдихнемо глибоко,
Щоб голови наші підняти високо!
Я буду десяту усім наливати,
За пісню, за сміх і за радісне свято.
А от одинадцяту чарку наллєм,
За світ наш чарівний, в якому живем.
Дванадцяту чарочку не проминемо,
За те що ми тут непогано живемо.
Тринадцяту залпом нам слід випивати,
Бо в чарці чогось завелись чортенята.
А ось чотирнадцята чарка з’явилась,
Щоб дихання друге в козака відкрилось.
П’ятнадцяту легко усі піднімемо
За дружбу козацьку швиденько хильнемо.
За мир і братерство шістнадцята чарка,
Чогось всі червоні і дуже всім жарко.
Сімнадцятий келишок всі піднімаєм
За те, щоб здійснилося все, що бажаєм.
А от вісімнадцяту треба підняти,
Щоб добре жилося завжди, як у свято.
І от дев’ятнадцята зараз у нас,
Щоб завжди горілка була в добрий час.
Двадцяту чарчину пора наливати.
І, мабуть, вже досить, нам треба кінчати.
Та ні! Двадцять першу наповнимо знов
Її традиційно п’ємо за любов.
Тепер всім нам добре, ви чуєте, люди?
Любов у нас є, але сексу — не буде!
Бо вже на столах чортенята пасуться,
Налити не можем, бо руки трясуться.