Усе проходить, все минає,
Ніщо на місці не стоїть.
Була біда, а вже немає,
Бо засвітилась щастя мить.
Був світлий день, та вже спливає.
І стала сірою блакить.
На землю тиха ніч лягає,
А чорне небо не зорить.
Бо щільна хмара закриває,
І, мабуть, скоро задощить…
Затихла пташка, не співає,
Лиш вітер листям шелестить.
Та ніч пройшла і ранок сяє,
І сонце радісно зорить!
Усе проходить, все минає…
Лише незмінне щастя — жить!