От і осінь наступила,
Розпускає вітер крила.
Рве листочки легковій.
Гне дерева буревій.
Вихор крутиться з пісочком.
А зефір несе листочки.
Бриз на березі морськім
Заганяє всіх у дім.
А як сіверко задме,
То зима нас не мине.

Хмарка сонечко ховає,
Дощ легенький накрапає.
Чорна хмара десь взялася,
Раптом злива почалася,
І вода все заливає,
Дощовиця не вгаває.
Ливень, проливень повсюди
І не можуть вийти люди.
А як проминуло літо,
Хлющ холодний ллє сердито,
Хляпавка співа пісень,
Мжичка сіє кожен день.
Ось такий прогноз погоди —
Не буває без негоди.

Ми часу не марнували,
А синоніми вивчали.
Щоб була у всіх чудова,
Повсякденна наша мова.
Знає це давно вже люд -
З нас людину робить труд.
Як бажання є й охота —
Справжня робиться робота.
Бо ні ложки, ані таці
Не зробити нам без праці.
От антонім — дивна річ!
День пройшов — настала ніч.
І завжди отак було,
Що на холод є тепло.
Чуєте про це щодня,
Що на правду є брехня.
А на світло — темнота,
Є на мудрість — простота.
На війну є добрий мир,
Є рівнини серед гір.
Грішниця є і свята.
А на зло є доброта
І від слів цих ми залежні —
Значення в них — протилежні.
Нам їх добре треба знати,
Щоб в житті хорошим стати.