Надія Красоткіна

Хай би літо було та й було

Мені з літом прощатись не хочеться.
Хай би літо було та й було.
Он качата в ставочку хлюпочуться,
А навколо ще квіти й тепло.
І сади від плодів аж згинаються,
Достигають і груші, й сливки…
Айстри кольором різним всміхаються,
Та чогось не дзвенять ластівки…
Синьо-синьо у небі безхмарному,
Ну, а вранці перлиста роса.
Жити хочеться в світові гарному,
Бо повсюди безмежна краса!
Та чого ж це лелеки збираються
У долині у зграї свої?
Це вони з рідним краєм прощаються,
Й полетять у далекі краї…
Це вже літечко з нами прощається
І полине кудись від землі…
Все найкраще колись та кінчається,
А за ним полетять журавлі.
Прийде осінь. Порадує барвами,
Урожаєм багатим в саду.
Літом бабиним, різними чарами,
Але літа я там не знайду…

Відгуки

Коментарі Cackle