Холодна осінь
Холодна осінь… Сіра і похмура,
І до зими усі стежки ведуть.
Та десь звучить між гіллячком бандура,
А з сивих-сивих хмар дощі ідуть…
Затихло все: ні голосів, ні співу,
Лише бандури ледь вловимий звук…
Іду по осені захоплено й щасливо,
Листок останній я беру до рук.
Він порудів, у нім життя немає,
І від дощу постійного розкис…
А спорожнілий сад уже дрімає
І засинає тихо-тихо ліс…
А я іду по осені щаслива
І цю красу нізащо не віддам…
Бо в пору цю я бачу стільки дива…
І звук бандури чую між гіллям…