Надія Красоткіна

Що нас чекає

Що далі буде? А ніхто не знає.
За сімома замками майбуття.
Хто б розказав, що завтра нас чекає,
І по яких стежках піде життя…
Якби знаття, що упадеш додолу,
То б постелив на стежечку сінця.
Проходить всяк свою життєву школу
Й не розуміє часом до кінця,
Де помиливсь, що міг би оминути,
Чого не треба й допускать в думки.
Якби могли ми світ оцей збагнути,
Жили б не так, а якось навпаки…
Та майбуття закрите перед нами,
Щоб ми творили доленьку самі.
Ішли своїми власними стежками,
Й перебували завжди у борні.
І не давали серцю збайдужіти,
Й душа, мов птах, летіла в небеса.
Щоб ми навчились мріяти й любити,
І дивувала нас земна краса…
Мабуть тому і знати нам не треба,
Що нас чекає, що нас завтра жде…
Щоб у думках летіли ми до неба,
І не спинялися ніколи і ніде….

Відгуки

Коментарі Cackle