Щоб ожити, стрепенутись
Знову день такий іскристий:
Сонце, світло, блиск снігів!
День чарівний, променистий,
Мов із казки прилетів.
Неба простір первозданний —
В ньому синь така стоїть…
Цей безмежний світ жаданий
Кличе в синяву злетіть.
І побути в ньому птахом,
Подивитися на світ.
Незвичайним, дивним шляхом
Завершити свій політ.
І на землю повернутись,
У зимовий світлий день.
І ожити, стрепенутись,
Заспівать нових пісень…