Надія Красоткіна

Як змінити

Нам кожен день стає складніше жити.
Нові проблеми як гриби ростуть.
А далі що? Що далі нам робити?
В яке майбутнє пролягає путь?

Ми всі так вірили в ясне майбутнє,
Такі пориви благородні в нас були.
Ось і прийшло воно — злиденне і безпутнє,
Як допуститися до цього ми могли?

Не знаю я, чому ми всі в болоті.
І далі нас засмоктує та твань.
Працюєм, ніби, чесно на роботі,
Не переходим допустиму грань.

А глянеш навкруги — і біль проймає —
Якісь ми стали не такі.
Бо ж на обличчях усмішки немає,
А зло росте, неначе будяки.

І я не знаю, як це все змінити,
Щоб людям в серце радість повернуть.
І доброту в їх душах оживити,
І совість первозданну в них вдихнуть.

Відгуки

Social comments Cackle