Надія Красоткіна

Пес Бровко

Казка про правила дорожнього руху

Пес Бровко у місті жив.
Тут, не за горами.
Хатку гарно сторожив,
Будку й двір з квітками.
Був на все Бровко мастак,
І робити здужав.
Вчився й знав багато так,
Гавкав дзвінко дуже.
Ще в подвір’ї півник жив —
Він співав уміло.
Зранку сонечко будив,
Щоб усім світило.
Півник чесно службу ніс.
І співав, як треба.
Прокидався сонний ліс,
Поле, річка й небо.
Песик з будки вибігав,
З півником вітався.
З добрим ранком всіх вітав,
Гавкав й потягався.
Сон за нічкою втікав,
Люди прокидались.
День роботу починав,
Й всі за неї брались.
Шум відразу наростав,
Зашуміли шини.
Для дороги час настав —
Мчать по ній машини.
Півник сонце розбудив
І стрибнув із плоту.
По подвір’ї походив
Й ще знайшов роботу.
А до хвіртки пес прийшов
Й став спостерігати.
Час найкращий підійшов —
Правила вивчати.
Пес Бровко у місті жив,
Тут доріг багато.
Правила того він вчив,
Щоб усі їх знати:
Як дорогу перейти
І в належнім місці.
Як по тротуару йти,
Як ходити в місті.
Бо ж собачці треба знать,
Що і як робити.
Де машини швидко мчать —
Страшно там ходити.
Ця частина для машин
Проїжджою зветься.
А якийсь громадянин
Ось по ній несеться.
Недалеко й до біди —
І Бровко це знає.
— Там, людино, не ходи! —
Пес услід гукає.
— Є для того тротуар,
Тож зійди з дороги.
Можеш вийти на бульвар
Розминати ноги! —
Зрозумів спортсмен Бровка,
Обернувся лячно.
— Служба в песика така... —
Усміхнувся вдячно.
Біля хвіртки пес сидить
І спостерігає.
Легкова машина мчить,
Іншу обганяє.
Ось тролейбус задзвенів,
Тут зупинка буде.
Ранок тільки заяснів —
На зупинці люди.
В чергу тихо стали всі,
Йдуть сюди без спину.
Ось спинилося таксі,
Хтось сіда в машину.
Інші тротуаром йдуть,
Всі по правім боці.
Всі туди й сюди снують...
Пес, як на уроці.
Цю науку вже давно
Пес Бровко вивчає.
Це для нього, як кіно,
Й Правила він знає!
Тротуар вперед веде,
І Бровко сміливо
Аж до переходу йде.
Там усе важливо.
На стовпі — чарівний Джин!
Аж три ока має.
Він керує тут один
Й весело моргає.
Як червоним підморгне —
Спиняться машини.
І зеленим враз мигне —
Це вже для людини.
Транспорт весь уже стоїть —
Переходять люди!
Жовте око враз горить,
Що ж то далі буде?
От машини в рух пішли
На зелене світло.
А червоне для людей,
Наче мак розквітло.
Довго пес Бровко сидить
І спостерігає,
А веселий Джин стоїть
Й до Бровка моргає.
Тут спокійно й гарно все,
Правила всі знають.
Тихо службу Джин несе,
Знаку всі чекають.
Але що це? Крик стоїть,
Завищали шини.
Це якийсь хлопчак біжить
Прямо під машини...
Пес Бровко оторопів,
Що робить не знає.
Джин машини зупинив,
Грізно їм моргає.
А якби іще хоч мить,
Бо й таке буває,
То людині вже б не жить,
Все свій сенс втрачає.
Хлопця міліціонер
Чинно взяв за руку.
І по строгості тепер
З ним повів науку.
А Бровко злякався — жах!
— Що воно за діти?
Ну, невігласи, однак,
Як так в світі жити? —
Йде й під ніс собі бурчить
Та важко зітхає.
Правил як дітей навчить? —
Пес Бровко не знає.
Так, робота там важка,
Де немає ладу.
Пес Бровко йде до Дружка
На дружню пораду.
Перехід. Спинивсь на мить,
Та машин немає.
«Зебра» нищечком лежить,
Пес по ній ступає.
З другом бесіду вели,
Попили водички.
Ні до чого не дійшли
Й подались до річки.
Хоч багато в них ідей,
Та мови немає
Не собакам вчить дітей...
І це кожен знає.
Краще хай їх мама вчить
І навчає тато,
Як у цьому світі жить
І знати багато.
Та книжечку дітлахи
Хай візьмуть у руки
І беруться залюбки
Всі хай до науки.
Бо наука з тьми веде,
І це знають люди.
А життя у всіх одне,
Іншого не буде.
Пес Бровко поміркував
Та й пішов додому.
На дорогу повертав,
На свою знайому.
Півник по двору ходив
І збирав зернини.
Думав, песик заблукав
З якоїсь причини.
Та як вгледів край воріт
Він собачку-брата.
З радості стрибнув на пліт
І почав співати.
Так вони собі й жили
Мирно, гарно й тихо.
Дуже добрими були
Й їх минало лихо.
Песик Правила все вчив
І ходив гуляти.
Півник у дворі сидів
І любив співати,
Бо він правил тих не знав,
Тому навіть влітку
Півник у дворі гуляв
Й не ходив за хвіртку.
Тож задумайся на мить —
Істина відома:
Як не хочеш правил вчить,
Теж сиди удома.
Ти людина, зрозумій,
Щоб в безпеці жити,
Правила усі мерщій
Мусиш добре вчити.

Відгуки

Коментарі Cackle