Надія Красоткіна

Валентинів день

Свято на День святого Валентина (День закоханих) в початковій школі

Саша

Лютий ще. Холодна днина.
У снігу стоїть сосна.
Нині свято Валентина,
І у серденьку — весна.
Хоч і лютий ще лютує
Дме хурделиця весь час.
Та весну серденько чує,
Бо вона прийде до нас.
І сміятись буде з нами
І радітиме без меж.
З сонячними промінцями
І з теплом чарівним теж.
Принесе усім багато
Світла, радості й пісень.
А сьогодні в школі свято —
Гарний і веселий день.
День цей швидко пролітає.
Настрій гарний, всюди сміх.
Ось і дзвоник вже лунає,
Що додому кличе всіх.
Але ми не поспішаєм,
Бо на свято всі ідем.
Наших друзів привітаєм,
Валентиночки візьмем.
Друзів маємо багато —
Валентинки ці для них.
І в чудове, гарне свято —
Привітаємо усіх!

Андрюша. А ти, Сашко, знаєш звідки взялося це свято? Та ще й ці гарні валентинки? Звідки воно прийшло до нас, це свято? Я давно колись щось таке читав, але призабув. То ти знаєш?

Саша. Звичайно, знаю, та й усі, мабуть, знають про це свято. Це ж дуже цікаво, бо воно прийшло до нас із сивої давнини. Ще аж у ІІІ столітті нашої ери почали його святкувати! І от дійшло воно і до нас. Та тільки у нашій країні його раніше не святкували, лише недавно почали, але воно всі серця заполонило, бо ж таке хороше це свято. В ньому стільки любові, щирості, щедрості, радості і, знаєш, мабуть, всього найкращого, що є в людському серці. Я дуже люблю це свято. А ти?

Андрюша. І я його люблю, бо так багато добрих і приємних слів звучить у цей день, люди всі веселіші і добріші стають... А ще відчуваєш, що тебе дуже люблять... А це так приємно, правда?

Саша. Звичайно, жити і знати, що тебе всі люблять — це прекрасно!

Інна. Звичайно, це чудово. Мені в такі хвилини — літати хочеться.

Іра. Ну, то й літай, літай, якщо в тебе крила є.

Інна. А я і літаю, хоч у мене і крил нема, але душа моя уміє літати, бо душа у кожної людини крилата, хіба не так?

Іра. Так, мабуть, ти маєш рацію, душа — це щось таке, що й справді може літати, я також це знаю. Тоді настрій такий крилатий, веселий, хочеться співати і... і літати.

Інна. Ну, от і сама кажеш, що хочеться співати і літати, а з мене сміялася.

Іра. Та я не сміялася, просто дуже шкода, що в людини крил немає, а було б так здорово злетіти в синє небо, як пташка. Але крил — немає.

Саша. Ну, й що, як немає крил, а душа летить під небеса, мов на дужих крилах, а все це від великої любові, яку ми відчуваємо. Ми щасливі, бо нас люблять...

Андрюша. Ану-но признавайся, хто тебе любить! Га?

Саша. А що тут признаватися! Люблять мама і тато, бабусі і дідусі, вся родина, вчителі, мої друзі — дівчатка і хлопчики, так само, як і тебе, хіба не так?

Андрюша. Та так. Нас люблять і ми любимо. А коли любиш, то хочеться для людей зробити щось добре, приємне, правда, друзі?

Інна

Світ кольоровий від любові.
Такий чарівний світ,
Коли є щирість в кожнім слові,
І радість, і привіт!

Іра

Світ від любові кольоровий,
Від щирих й теплих слів.
Від радості такий чудовий
І від чарівних снів.

Андрій

Світ кольоровий від любові,
Любов... саме життя.
Любов, сказати ми готові, —
Найкраще почуття.

Діана. Любов — це почуття безмежне. Я дуже люблю свою маму, свого братика, бабусю, дідуся. От закрию очі і здається всіх їх зараз можу обняти міцно-міцно, і захистити хочу, щоб з ними нічого не сталося, щоб вони завжди були здорові, щасливі, веселі... Це для мене так багато значить, що й словами не передати цього великого почуття. Я думаю, що це і є — любов. Але ми відхилились від теми, друзі, чи не так? Андрійко питав, звідки пішло це свято, на яке ми всі прийшли, а от відповіді він так і не одержав. Тому зараз слід розказати історію виникнення свята Валентина. Тому і почнемо саме з цього моменту.

Оленка. Це було давним-давно, ще у ІІІ столітті нашої єри. У Римі правив рішучий і суворий імператор Клавдій. Понад усе він любив воювати, ходити в походи, завойовувати чужі землі. А тому хотів, щоб його воїни не відволікались від походів і війн, а служили довго. Та любовні стріли Амура влучали частенько в серця його воїнів і вони закохувались, одружувались і залишали військову службу.

Діана. Через те Клавдій видав указ, що забороняв одружуватись. І тоді на допомогу закоханим людям прийшов молодий лікар і священник Валентин. Всупереч імператорському указові, він таємно вінчав молоді пари. І коли про це дізнався імператор, то Валентина кинули до в’язниці. Але й самого Валентина велика любов знайшла в тюремних сірих мурах. Він закохався в дуже гарну дівчину — доньку тюремного наглядача. Він її дуже любив і посилав коханій листи, сповнені ніжного і великого почуття. Та, на жаль, дівчина не могла їх прочитати сама, бо своїми чудовими великими очима вона зовсім нічого не бачила, була сліпа.

Андрюша. Валентин знав про це і, будучи хорошим лікарем, всіма можливими ліками прагнув вилікувати кохану дівчину, але все було марно, ніякі мазі не допомагали. Вона не могла прочитати теплих і лагідних слів, але теж безмежно полюбила Валентина. Батько дівчини кожен раз приносив їй листи і ліки, сподіваючись, що його донька прозріє, та ніщо не допомагало. Час нестримно спливав, а Валентина повинні вже були ось-ось стратити. Батько дівчини дуже переживав за свою доньку, за Валентина і навіть хотів позбавити себе життя із-за того, що все так погано складалося. Але Валентин тримався мужньо. І навіть у свій останній день, у день страти, попросив у тюремника папір і написав прощального листа своїй коханій і вклав в середину листа жовтий шафран, (крокус) на прощання.

Вова. Коли тюремник повернувся додому, на порозі стояла його донька і з нетерпінням чекала на батька. Він простягнув їй листа. Дівчина розгорнула його і знайшла там — жовтий шафран. У записці було написано: «Від твого Валентина». Дівчина взяла пальчиками шафран і раптом ... раптом вона побачила його прекрасні кольори. Сталося диво — зір дівчини відновився...

Юра. А Валентина стратили 14 лютого 270 року. Він так і не дізнався про чарівне зцілення своєї коханої, так і не зазнав щастя. Але люди про нього пам’ятали і всім серцем полюбили цього мудрого лікаря, доброго священника. Згодом церква причислила Валентина до святих за ті чудеса, які сталися з людьми після його лікування, і за доброту його люблячого серця. А закохані всього світу обрали його своїм покровителем. У цей день вони дарують своїм обранцям подарунки, квіти, листівки, картини-валентинки. Це справжні витвори мистецтва, тому що в них люди вкладають усю свою душу, любов і ласку.

Артем. В кожній країні по-своєму відзначають свято Валентина, але всюди люди дарують подарунки своїм любим. Це свято веселе і радісне, воно згодом перебралося в навчальні заклади і в школи, де й діти з радістю дарують один одному подарунки і валентинки, щоб висловити свою любов до друзів — хлопчиків і дівчаток. Бо тепле слово завжди краще, ніж жорстоке слово; лагідний погляд — завжди кращий від злого погляду; добрі стосунки між однокласниками — завжди кращі, ніж погані; щира дружба — завжди краща, ніж злоба і недовіра; а любов завжди гріє серце кожному з нас. І хай живе любов у кожному серці!

Іванко

Любов — найвище в світі почуття.
Вона нам щиро серце зігріває.
Й народжує саме земне життя
І краще від любові — не буває!

Валерія. Це свято дуже гарне, лагідне, щире і світле, бо любов — це найсвітліше почуття. А сьогодні ми всі оспівуємо саму любов.

Бо без любові — пташка не співає
І без любові квітка не цвіте.
І без любові сонечко не грає.
То ж пам’ятайте завжди всі про те.

А тепер і поспівати можна, бо любов народжує найкращі пісні про все на світі.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Аня. А тепер прийшла пора і нам повеселитися і посміятися. Хлопці, ось перед вами шапка-бирка, а в ній не дирка, а папірці, на яких імена дівчат написані. А ваше завдання витягти такий папірець, розгорнути і прочитати ім’я дівчинки, яку ви і запросите на танець. А так, як у нас дівчат більше, а хлопчиків менше, то до шапки запрошуємо ще й гостей. (Діти беруть папірці, читають імена дівчат і запрошують їх до танцю).

Ну, а тепер і для гостей пора затанцювати та заспівати.

Діти виконують пісню та танець на вибір учителя.

Маріанна. Любов нас зігріває від самого дня народження. Та й ще до того, як ми з’явилися на світ, мама і тато вже любили нас і чекали нашої появи. І ось з першим криком немовляти його оточує і захищає свята материнська любов, і нічого в цілім світі святішого і жаданішого, ніж мамина любов, немає. Бо її любов — це оберіг, здатний захищати нас протягом усього життя. Та й уся Земля тримається на теплі материнської любові, вона, як сонце, віддає тепло і світло своєї душі і не вимагає нічого взамін.

Юля

Любов матусі, наче ніжне сонце,
Що посилає теплі промінці
У весняне твоє й моє віконце,
Неначе перші квіти у руці.
В ній стільки є тепла ясного, ласки
І щирості та щедрості душі.
І безліч радості та чарівної казки...
Лиш зрозуміти серцем поспіши.
Земля тримається на цій любові.
Без неї почорнів би білий світ.
З любов’ю мами — світ наш кольоровий,
Такий чарівний, дивовижний світ!
В теплі любові ми, неначе в морі,
Купаємось і ніжимось весь час.
Якби могла матуся, то дістала б зорі...
Й подарувала — кожному із нас...

Оленка

Любов матусі, то безмежна ласка,
Тепло долонь, палкого серця жар.
І колискова пісня, тиха казка...
Любов палка — це, мабуть, Божий дар.
Бо лише мама вміє так любити,
Прощати дітям їхні всі гріхи.
І, люблячи, завжди в тривозі жити...
І так весь час було, в усі віки.

Богдана. «У кого мати рідненька, у того — сорочка біленька, голівка гладенька» — каже народ. Бо мати несе у своєму серці таку любов, що не згасає. Її любов — це палаюче багаття, яке і світить, і гріє, і захищає. «Чи ще хтось знає більш святе, як мами серце золоте?» — питає народна мудрість. І ми знаємо, що — ні. Бо в дитини заболить пальчик, а в матері — серце. І щиро плаче — тільки мати за своїм дитям. То хіба можна про це забувати? Любімо своїх дорогих найрідніших у світі мам! Наші мами — це святі обереги, які ведуть нас у світ, захищають і люблять найщиріше своїх дітей.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Іванка

А ще нам шле свою любов бабуся,
Татусь, дідусь і братик, і сестра.
І я людей любити теж учуся,
Бо в світ прийшла для щастя і добра.
Люблю я щиро свого тата й маму,
Братів, сестер, бабусю, дідуся.
І родичів усіх люблю так само,
Бо це ж рідня моя, родина вся!

Паша

Люблю я друзів щиро і безмежно,
Всіх однокласників, бо ми — одна сім’я.
І на душі хвилююче й бентежно,
Коли знайоме чується ім’я.
Люблю всіх друзів. Як без них прожити?
Без них сумні і невиразні дні.
Я вчусь дружити вірно і любити.
І це здається правильним мені.
Я з радістю щодня іду до школи.
Цікаво в школі: є уроки й гра.
Дітей не ображаю я ніколи —
Бо світ усі прийшли ми для добра.

Настя. Так. Дружба — це велика сила. Бо, як каже народна мудрість: «Один ніколи не стане по обидва боки». «Однією рукою в долоні не заплещеш». Ну, хто ми без друзів? Тому треба пам’ятати: між людьми — будь людиною. Учись дружити і любити своїх друзів. Окраса людини — її друзі. Важко жити одному в світі без любові, без ласки, без турботи. А з друзями — ти багатий, щасливий, веселий і впевнений, бо друг завжди поруч, він допоможе, підтримає, правду тобі скаже. Недаремно ж кажуть, що дружба дорожча за золото. Бо «хто кого любить, той того і голубить». А для друга — все найкраще, бо він та особлива і єдина людина, з ким ти можеш поділитися своїми секретами, найпотаємнішими мріями і думками. «Для милого друга, хоч коня з плуга», каже народна мудрість. Тому в цей день ми обміняємося зі своїми друзями подарунками і валентинками, бо ми їх любимо. А дарувати людям подарунки — це дуже приємно і радісно.

Звучить музика. Діти обмінюються подарунками. Потім діти виконують пісню та танець на вибір учителя.

Юля

Любов така велика сила,
Яка дає чарівні крила.
Бо хто когось в житті кохає,
На того щастя поглядає.
І той щасливий і багатий,
В його душі постійно свято.
Любов — це диво веселкове,
Велике, світле, кольорове!

Максим

Ти на святій Землі — людина!
Твори добро, люби і знай.
Ти неповторна і єдина
І світ для себе відкривай.
Учись усіх людей любити,
Прощати також научись.
По-правді вчися в світі жити,
Усе своє життя трудись.
І світ люби, бо він чудовий.
Любов у серденьку лелій.
В житті, як в казці кольоровій,
Є стільки радості і мрій!

Аніта

Любов — найвище в світі почуття,
Вона дзвінка, ясна і світла.
Як добре, щоб усе життя
Любов в твоєму серці квітла.
Бо навіть довгий шлях складний
Закоханим близьким здається.
З любов’ю шлях важкий земний
Пройти щасливо удається.

Рома

Любов — це радість, щастя, диво!
Любов — найвище почуття.
З любов’ю живемо щасливо
І чарівне у нас життя.
І хай любов в серцях палає
Як веселковий дивоцвіт.
Нехай ніколи не згасає
І зігріває цілий світ!

Денис

Любов! Любов! Всіх почуттів перлина!
Без неї не прожити на Землі.
Несе в собі святу любов людина,
Бо ж люблять всі: великі і малі.
Й сьогодні, в день святого Валентина.
Згадали про любов, що творить чудеса.
Щоб кожен знав: дорослий і дитина,
Любов — це сонце, щастя, радість і краса!

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Вчитель. Красиве, веселкове це почуття — любов, кохання. Воно приходить до людини непередбачувано, в будь-яку пору її життя несподівано і робить її світлою і красивою, радісною і щасливою. І хай велика і світла любов нікого з вас не обмине в житті. Бо хто не любив, той не жив. А хто кохає, той двічі живе. Любов і справді — це палаюче багаття, яке освітлює і зігріває людину. Любіть, кохайте і будьте щасливі.

А наостанок всі разом складемо вірша про любов, бо вона того варта, щоб люди писали вірші, пісні, романи про це прекрасне почуття — любов!

У кого в серденьку любов палає,
Він двічі жив, бо він КОХАЄ.
Любов прекрасним робить все життя,
Любов — найвище в світі ПОЧУТТЯ.
І світ увесь стає такий чудовий
Чарівний, світлий, ВЕСЕЛКОВИЙ.
Любов великі творить чудеса,
Народжується диво і КРАСА.
Якщо коханням серденько палає,
Над світом враз веселка РОЗЦВІТАЄ.
З любові починається життя
Любов — найкраще в світі ПОЧУТТЯ.
Кохання, ніби сонечка привіт,
А без любові — чорно-білий СВІТ.
А без любові квітка не розквітне
Й краса земна поблідне раптом, ЗНИКНЕ.
Любов — це справжнє диво на Землі,
То ж люблять всі: великі і МАЛІ.
Любов, мов квітка, в серці розцвітає,
Мов зірка ясна, душі ЗІГРІВАЄ.
Нам без любові в світі не прожити,
Прийшли усі ми в світ ЛЮБИТИ!
Любов найкраще в світі почуття,
З любові починається ЖИТТЯ.
І хай любов у вас в серцях палає,
Нехай ніколи в світі НЕ ЗНИКАЄ.
Нехай любов в серця до вас пливе,
Бо хто кохає — двічі той ЖИВЕ.

Відгуки

Коментарі Cackle