Надія Красоткіна

Весна днем красна

Свято весни

Мета: вчити дітей захоплюватися красою оживаючої природи. Розвивати пізнавальні інтереси, вміння помічати зміни в довкіллі. Виховувати любов до природи і бережне ставлення до неї.

Зала, де проводиться свято, прибрана квітами, віночками, дитячими малюнками, на яких зображена весна. На стіні зображені птахи, які повертаються до своїх гнізд. Лине музика, звучить спів пташок. Вибігають малі діти, вони весело сміються, піднімають галузки із землі і підкидають угору.

Хлопчик 1

Привіт! Привіт, пташечко!
На тобі на гніздечко, а мені на щастячко.

Дівчинка 1

На тобі на гніздечко, а мені на втіху,
Щоб людей і пташок обминало лихо.

Дівчинка 2. А нащо ви так робите? Навіщо галузки підкидаєте?

Хлопчик 2. Так треба. Коли перший раз побачиш лелек або журавлів, що повертаються з вирію додому, то треба галузки підкидати, щоб пташки бачили, що ти радієш їхньому поверненню. А якщо саме твою галузку вони візьмуть для свого гніздечка, ти будеш щасливий цілий рік.

Дівчинка 2. Чудово! А я й не знала. Треба і мені пташкам побажати добра. А що сказати?

Дівчинка 1. Кажи, що серце підказує.

Дівчинка 2

Цю галузку візьміть, вам треба багато.
Щоб у вашім гнізді вивелись пташенята.

Хлопчик 1. От і ти тепер птахів зустріла і добра їм побажала. Добре, що птахи повернулися, тепер уже справжня весна настала. Тепло прийшло, день побільшав, зацвіли квіти.

Хлопчик 2. А я для пташок і для вас усіх на сопілці заграю, бо день такий гарний, так радісно, аж пісня проситься у небо. (Грає на сопілці мелодію. Вибігає гурт дітей.)

Хлопчик 3. Ви вже птахів зустріли. А ми теж ідемо на луг весну зустрічати, погратися, розважитися. Ходімо з нами!

Дівчинка 2. Весну ми вже раніше зустрічали, пам’ятаєш? Тоді ми всі з пряниками у вигляді пташок виходили, а тепер просто свято весни зробимо, бо так гарно і радісно навкруги, що співати хочеться. Давайте поспіваємо, потанцюємо, вірші почитаємо, пограємось.

Дівчинка 4. А давайте тут і поспіваємо, а тоді на луг підемо, а може, і до лісу. Бо в таку весняну днину в лісі дуже гарно. Та й різні дива там можна побачити, якщо добре придивитися, прислухатися...

Хлопчик 4. Твоя правда. Може, щось і побачимо.

Хлопчик 2. Давайте заспіваємо. Моя мама каже, що стільки пісень, як є в українців, нема більше в жодного народу в цілому світі. Уявляєте? (Діти виконують пісню про весну або весняночку.)

Дівчинка 5

Яке чарівне небо стало,
У нім така ясна блакить.
А щире сонечко заграло —
І веселіше стало жить.
Розквітли проліски блакитні,
Фіалки ніжні зацвіли.
А хмарки, білі і тендітні,
У синім небі попливли.

Дівчинка 4

Весна у край наш прилетіла
Чарівна, радісна, ясна.
І кожна пташечка зраділа,
Бо принесла тепло весна.
Побільшав день і більше світла,
І радості немає меж!
Ось квітка сонечком розквітла,
Весні радіють люди теж.

Хлопчик 4

І звірі ті, що взимку спали,
Прокинулись уже від сну.
Із нір своїх повиповзали,
Щоб стріти радісну весну.
Вона тепло усім дарує.
Всіх закликає до життя.
Погляньте, як земля квітує,
Зимі немає вороття!

Дівчинка 3

І вже пташки, усім відомо,
Із вирію летять до нас.
Всі повертаються додому,
Бо пташенят ростити час.
Летять метелики на квіти,
Прокинулись від сну джмелі.
Теплу і сонцю раді діти,
І все радіє на Землі.

Хлопчик 3

Ну, як же в світі не радіти,
Коли тепло, ясна блакить!
А очі всім милують квіти,
Це чарівна і дивна мить.
Бо стільки радості і світла,
Побільшав, потеплішав день.
Земля від квіт рясних розквітла,
А в небі — тисячі пісень!

Дівчинка 1. Аж співати хочеться! Бо навесні всі співають, особливо пташки. Ось послухайте! (Лине спів пташок у запису.) Давайте і ми заспіваємо! (Виконують пісню.)

Хлопчик 2. А тепер — усі в танок! Я люблю «Подоляночку» водити. (Виконують декілька разів.)

Дівчинка 2. А чи не час нам у весняний ліс податися, щоб зустрітися з дивом, що про нього ти говорила, адже краще від тебе ліс ніхто не знає? От ти нам усім і покажеш ті дива, а то ми без тебе і не побачимо самі...

Дівчинка 4. Що ж, дива можливі, звичайно, тільки ви обіцяйте мені ось що: поводитися у лісі тихо, не бігати, не галасувати, нічого там не ламати, не нищити. Бо ліс і всі його мешканці дуже не люблять, коли поводяться не так, як треба. Ліс терплячий, як і вся природа, та може і наказати тих, хто поводиться погано. Домовилися?

Усі разом. Обіцяємо гарно поводитись у лісі.

Завіса опускається, змінюється декорація. Ліс. Великі дерева, квіти, де-не-де гриби, пеньки, що на них сидітимуть діти. Лине тиха музика, завіса відкривається, на стежку виходять діти.

Дівчинка 4

Чарівний ліс! Дерева і трава,
І диво-квітка зіркою вогнить.
Ти покажи нам, ліс, свої дива
Хоч на хвилинку, на коротку мить!

Дівчинка 1

Я дуже хочу в казці побувати,
Бо ліс — це диво, загадка жива.
А гарно ж як! Аж хочеться співати,
Та й все у лісі і цвіте, й співа.

Хлопчик 1

У лісі місце є для дива й дум,
Для загадок, для казок і пісень.
А кажуть, тут живе Зелений Шум
І хазяйнує навесні щодень.

Дівчинка 4

А ти не віриш? Шум Зелений є!
Поглянь навколо, добре придивися.
Він між гіллям і по траві снує.
Ти лиш прислухайся, на хвильку зупинися...

Наростає шум. На сцені з'являється чарівний персонаж у зеленому вбранні, що розвівається при кожному рухові — це Зелений Шум. Він звертається до дітей.

Зелений Шум

Зелений Шум! Зелений Шум! Це — я!
Бо йде весна — тепер пора моя.
Я одягаю зеленню гілля.
В зелених килимах усі поля!
Зелене листячко розкритися спішить,
Зелений світ так поспішає жить,
Бо сонечко нам шле своє тепло.
Щоб радісно на всій землі було.
І я лечу, видзвонюю в гіллі,
Щоб стало зелено і гарно на землі,
Шуміти в лісі по кутках я став,
Щоб хтось весну чарівну не проспав.
За це і звуть мене Зелений Шум,
Бо проганяю зиму я й холодний сум.

І хоч у мене чимало роботи, але я дуже люблю дитячі пісні, веселі ігри, запальні танці, бо й сам, як дитина, люблю пошуміти! А тому давайте пограємось. Ось цей хлопчик буде нас доганяти і «заморожувати», а я буду «оживляти». Кого я «оживлю», у того з’явиться зелена гілочка, його вже ніхто не «заморозить». (Діти граються. Зелений Шум непомітно роздає тим, до кого торкається, зелені гілочки, і вони вже не завмирають. Гра продовжується доти, поки він не торкнеться кожної дитини. А тоді він торкається того хлопчика, який усіх «заморожував» і теж дає зелену гілочку. Діти піднімають зелені гілочки і пританцьовують під музику.)

Зелений Шум. Ось і погрались, у вас є тепер зелені гілочки. Вони не прості, а чарівні, я їх у вас заберу і посаджу, щоб вони проросли на цій землі і стали великими деревами, тоді стане на нашій землі більше лісів, і буде ще гарніше! (Збирає гілочки.) А зараз поспіваймо разом про весну. Ви ж знаєте такі пісні?

Діти виконують пісню про весну.

Ох, і поспішаю ж я, але не піду до тих пір, поки ви не затанцюєте, бо і сам люблю танцювати. (Діти виконують швидкий танець, у якому Зелений Шум також бере участь.)

Дякую вам, діти, що мене згадали,
Гарно ми погрались ще й потанцювали.
Та час до роботи, я прощаюсь з вами,
Зелень роздавати полечу лісами.

Під музику Зелений Шум вилітає зі сцени.

Дівчинка 4. Ну, як вам Зелений Шум?

Діти. А він і справді є!

Хлопчик 1. А от Лісовичка, мабуть, нема, його просто вигадали... Чи не так?

Вибігає Лісовичок — маленький хлопчик у кумедному одязі із зображенням дерев, квітів...

Лісовичок. І хто не вірить, що я є? А-я-яй! І не соромно? А я ж господар цього лісу! Ти не дивися, що я маленький. Це я лише на вигляд такий, а сила у мене така, що весь ліс на мені тримається. Кожне деревце, кожний кущик, звір і пташка — все під моїм контролем. Але мене не кожен може побачити, бо я з’являюся лише добрим, таким, що люблять свою рідну землю. А ви, діти, любите свою землю? Бо немає нічого кращого, ніж рідна земля. Від неї у людини життя і сила. Це запам’ятайте! Оскільки вже я до вас прийшов, то порадуйте мене своїми піснями. Я дуже люблю дитячі співи.

Діти виконують пісню.

Лісовичок. Чудово співаєте! А може, ви ще й загадки вмієте відгадувати?

Діти. Вміємо!

Лісовичок. Тоді слухайте:

І шумить, і гуде, але з місця не йде.
Віддалік, мов стіна, і проходу нема.
Але от навесні там лунають пісні,
А повітря таке чисте, свіже, п’янке! (Ліс)

Що повітря очищає, вдень від спеки захищає,
Ще й од вітру в час негоди, є частинкою природи? (Дерево)

Влітку — зелений, квітучий, співучий,
Іноді він загадковий і дивний.
Стане у пору осінню чарівний. (Ліс)

За пеньком тут недалечко
Побудоване містечко,
А до нього сто доріг.
В жителів по шість є ніг! (Мурашник)

Навесні веселить, влітку холодить,
Восени годує, а взимку гріє. (Дерево)

Чим більше кілець, тим старший жилець. (Дерево)

Молодці, діти, і загадки відгадали, і співати вмієте. І природу ви також любите, тому я за вас спокійний. Зростаєте ви добрими і мудрими людьми. А мені час іти, пора весняна — роботи багато. Кажуть правду люди, що весняний день рік годує. Прощавайте, а про мене пам’ятайте! (Під музику йде зі сцени.)

Дівчинка 4. Ну, що тепер скажете? Чи не схоже все це на казку?

Хлопчик 2. Ще й як схоже! Але зовсім не страшно. У казці буває страшно, а тут — ні!

Дівчинка 2. От якби ще Мавку лісову побачити! Я уявляю її такою гарною, із зеленим волоссям, у зеленому вбранні... Кажуть, що вона саме в цю пору прокидається...

Дівчинка 4. Ой, не знаю... Чи не забагато ти хочеш? Погляньте, здається, всі ваші бажання збуваються! І справді, казковий сьогодні день!

Із-за дерев до дітей виходить Мавка у гарному зеленому вбранні, із зеленим волоссям.

Мавка. Доброго вам дня, любі діти! Ви стоїте на чарівній галявинці, тому і бажання ваші збуваються. Нема нічого дивного, бо щороку навесні є один такий день, коли на цій галявині відбуваються дива. А ви саме в цей день і прийшли сюди, тому потрапили в казку. Це означає, що ви добрі і в серці кожного з вас є любов до природи і до краси навколишнього світу. А я Мавка лісова. Я прокинулася, бо вже весна, сонечко зігріло все навкруги, зацвів наш чарівний ліс, задзвенів піснями. А ми з вами теж підхопимо чарівну мелодію весни і заспіваємо своїх пісень. Чи не так?

Діти виконують пісню про весну.

Мавка. Дякую, ви мене порадували своїми ніжними голосочками, дуже гарно ви співаєте. А я вас також порадувати хочу. Чи любите ви метеликів?

Діти. Любимо!

Мавка. А ось і метелики! Вони прийшли потанцювати на цю галявинку.

На сцену вибігають діти у костюмах метеликів і виконують танець.

Мавка. Чи сподобався вам танець метеликів?

Діти. Так!

Мавка. А чи не час нам весну закликати на чарівну галявину, бо незабаром скінчиться час чарівної казки на цій галявині? Тому треба поспішати. А щоб її запросити, треба всім узяти участь у складанні вірша про весну. Що ж, будемо складати вірш?

Діти. А як? Ми не вміємо...

Мавка. Та ні, діти, ви вмієте! Я вас навчу. Я буду складати вірш, а останнє слово другого рядочка будете добирати в риму. Домовились? Починаймо!

До нас іде весна чудова,
Весела, світла, ... (веселкова).
Скрізь стало радісно і світло,
Все навкруги нараз ... (розквітло).
І світить сонечко згори
На поле, ліс і на ... (двори).
Зазеленіло зразу всюди.
Беруться до роботи ... (люди).
Бо й приказка така існує —
Що день весняний рік ... (годує)!
І от весна іде по краю:
Уже фіалка ... (зацвітає),
І скоро сад увесь розквітне,
Бо гріє сонечко ... (привітно).
Весна багато вже зробила:
Всю землю дощиком ... (умила),
І квіти всюди зацвіли,
Щоб рідний край пташки ... (знайшли).
Така в весни велика сила —
Вона чудова, гарна, ... (мила).
Усі ми любимо весну.
Привітну, теплу, ... (осяйну).
Прийди до нас, весна чарівна,
Прекрасна, радісна і... (дивна)!
Ми скажем добрих слів багато.
Приходь, весна, до нас на... (свято)!

Мавка. А тепер подивіться, хто до нас іде.

Виходить дівчина в одязі весни: у довгій гарній сукні, у вінку зі стрічками, на сукні квіти і в руках також квіти.

Весна. Доброго вам дня! Я — Весна! Принесла вам тепло, щоб світла доля була, світла-сонечка до віконечка, зілля-квіточок — це для діточок. Гарно ви мене зустрічаєте, вірші разом для мене складаєте. Гадаю, і піснями порадуєте мене на святі. З вами радо я теж заспіваю!

Діти виконують пісню про весну.

Весна. Гарна пісня у вас, дякую. Я хочу подарувати вам ще одну радість. Ви ж квіти любите, чи не так? Тому я познайомлю вас з першими весняними квітами, а вони вам про себе розкажуть, щоб ви знали, що кожна квіточка не лише несе людям красу, а ще й велику користь, бо лікує від хвороб, дає силу і здоров’я. Тож виходьте, любі квіточки, до нас!

Виходять діти-квіти. У кожної дівчинки на голові корона із зображеннями квіточок: мати-й-мачухи, первоцвіту весняного, фіалки, барвінку, кропиви та ін.

Мати-й-мачуха. Я — найперша весняна квіточка. Ще у мене листячка нема, а я вже цвіту! І квіточка у мене жовта-жовта, неначе сонечко. А от коли з’являться листочки, то нижня його частинка, якщо притулити до тіла, — гріє, як мама, а верхня холодить, як мачуха. Тому мене так і називають. А ще мене звуть — підбіл, білпух. Я допомагаю при лікуванні бронхітів і застудних захворювань. Тому збирають люди всю рослинку разом з листочками і квітами, сушать, а потім вживають відвар для лікування.

Первоцвіт весняний. А я — первоцвіт весняний! Починаю цвісти у квітні. Мене ще знали стародавні греки, а в Україні мене вважають рослиною, що оберігає життя. Квітки мої запашні, великі, світло-жовті, лійковидні. Пелюсточки збирають і сушать, а потім з них виготовляють ліки. Для лікувальних цілей застосовують і корені, і листячко. А з листячка ще й салати роблять, там багато вітамінів. Я допомагаю людям заспокоїти нервову систему, лікую дихальні шляхи.

Фіалка. А мене ви добре знаєте. Я — фіалка чарівна, пахуча, дивовижна, синьо-бузкова. Цвіту в квітні-травні скрізь: у лісах, парках, скверах, на полях. Рослину фіалки збирають разом з коренем і сушать, а потім вживають подрібнений сухий корінець для заспокоєння нервової системи, а квіти з листочками при ревматизмах і кашлях.

Барвінок. А мене всі називають барвінком хрещатим. Я дуже гарно цвіту світло-синіми квітками. Навіть під снігом мене можна знайти. Мене ви знайдете скрізь: у дубових лісах і на узліссях, у парках і в садах. Та й на могилах я є як символ вічної пам’яті. Мене знають і використовують, як кровоспинний, в’яжучий і ранозагоювальний засіб ще з глибокої давнини. Люди збирають наземну частину рослинки і сушать. Але при збиранні треба бути обережним, бо я отруйна. Тому зривати мене, для того щоб погратися, не бажано. А якщо ви зірвали, то вимийте добре руки з милом. З барвінку хрещатого виготовляють багато ліків від головного болю, гіпертонії, неврозів.

Глуха кропива біла. А мене ви знаєте, не жалю вам руки, як моя сестричка, хоч корисні ми кожна по-своєму. Ростемо ми у тих самих місцях: під тинами, на смітниках, у закинутих парках та городах. Тільки у мене для лікувальних цілей беруть білі віночки квіточок і сушать, а потім п'ють відвари, щоб кров зупинити при кровотечах, а в жалкої кропиви беруть листочки. А ще жалку кропиву вживають у їжу, навіть борщ варять, бо має багато вітамінів, особливо вітаміну K.

Горицвіт. А подивіться ви на мене. Це я — горицвіт весняний! Яскрава, золотаво-жовта квітка, що зацвітає у квітні і милує вам очі, а ще приносить неабияку користь, бо наземну частину квітки зрізають, висушують та використовують для лікування серця, заспокійливо діє вона і на нервову систему.

Всі квіти беруться за руки, стають у коло, утворивши віночок, і танцюють.

Весна. Ось які я квіти вам дарую! Та й не лише ці. Кожна рослинка приходить у світ для добра, тільки треба любити і вивчати цей чарівний світ, і тоді ви зрозумієте багато цікавого та незвичайного. Запам’ятайте! Кожна людина приходить у світ творити добро. Настав вже час нам прощатися, бо сонечко на захід повернуло, а роботи ще чимало. Нехай щастить вам, любі діти! Я була дуже рада зустрічі з вами.

Діти. І ми дякуємо тобі, Весно, що ти прийшла до нас і принесла стільки щастя і радості.

Весна стає посередині, а всі діти стають навколо неї і водять хоровод.

Ой весна весна, світлим днем красна,
Оживила світ, нам даруєш цвіт.
Голосні пісні, теплі дні ясні,
Ще й рясні дощі, щастя й радощі.
Любимо тебе й небо голубе,
На траві росу і дзвінку красу.
І чарівний цвіт, веселковий світ,
Бо як ти ідеш — всім життя даєш!

Весна іде, а діти залишаються. Вони сідають на пеньочки і розмовляють.

Хлопчик 3. От так дивина, ото казка! Ніколи не вірив, що таке може бути, що побачу живу Весну, розмовлятиму з нею, як з людиною!

Дівчинка 2. А Мавка, а Лісовичок, а Зелений Шум!

Дівчинка 4. У потрібний час ми потрапили на чарівну галявину і до нас прийшла казка. Це тому, що у наших серцях живе любов до природи, до цієї землі, де ми живемо. Таке трапляється дуже рідко, але нам пощастило.

Хлопчик 4. Я вражений цим дивом. Мені аж співати на радощах хочеться. Давайте заспіваємо!

Діти виконують пісню.

Дівчинка 5

Весна чарівна і живе в ній казка.
Тепло, любов та материнська ласка.
А ще висока синява небес
І е багато радості й чудес!

Хлопчик 4

А на травичці виграє роса,
У кожній квіточці своя краса.
І ночі зоряні, чарівні світлі дні,
Ліси зелені дорогі мені.

Дівчинка 5

Пташині хори і рясні луги,
І вод весняних повні береги.
Квіток барвистих весняний розмай —
Це Україна наша, рідний милий край!

Дівчинка 4

Це Батьківщина наша — дорога земля,
Усе тут рідне: ліс, степи, поля.
На батьківській землі дорога в світ ясна,
А по землі до нас іде весна.

Свято закінчується піснею, що її виконують усі учасники і гості. Гостям діти вручають квіти та сувеніри, виготовлені своїми руками.

Відгуки

Коментарі Cackle