Виростають мої ластівки
Свято-прощання з початковою школою і першою вчителькою

Ось і кінець травня! Заглядає гаряче сонечко у класне вікно, кличе всіх дітей на шкільне подвір’я, обіцяє — канікули! Ще трошечки — і пролунає дзвінок, який сповістить про закінчення навчання у школі, а діти враз стануть на цілий рік старші. Це так прекрасно! Але й хвилююче, особливо для тих школярів, які закінчують школу, а ще й для тих, які переходять в середню лапку навчання, адже досі їх навчала одна вчителька, вона була для них ніжною і доброю, вимогливою мамою, до якої вони часто і звертались не інакше як «мамо», бо забували, що це вчителька. І було все зрозуміло, було добре і затишно, весело і спокійно. А скільки всього цікавого проводилось у класі разом з учителькою! А скільки екскурсій, бесід, походів! А тепер дітей чекає невідомий світ. Як він зустріне їх? Нові вчителі, незнайомі люди, нові вимоги, все — інше. А це трохи лякає, але й дуже цікаво, бо невідоме завжди вабить. І от в кінці травня проводимо свято, на якому прощаємось із початковою школою, з першою вчителькою, хоч до неї ще часто-часто будуть бігти на всіх перервах, після уроків, ділитись своїми враженнями, просити захисту в час розпачу, як малі пташенята до мами-пташки. І на цьому святі треба показати все найкраще, чого діти навчились за три-чотири роки навчання у початкових класах: вірші і пісні, танці і малюнки, словом, все, що вміють, бо на свято прийдуть батьки, братики і сестрички, бабусі й дідусі та й учителі, які навчатимуть дітей у п’ятому класі, дирекція школи. Для цього завчасно готуються номери художньої самодіяльності, малюнки для виставки, яка буде на святі, дитячі твори, різні вироби, що їх виготовляли діти на уроках художньої праці та у гуртках, у вільний час.

Свято в школі! Це завжди цікаво і радісно, хоч і багато роботи для дітей і, особливо, вчителя, який його готує. Але якою радістю світяться очі дітей, коли вони виходять на сцену співати, танцювати, читати вірші! Те щастя — бути почутим і оціненим іншими — значить дуже багато для дітей, вселяє у серце впевненість, віру, надію, позбавляє багатьох комплексів. А тому хай частіше буде свято, свято для душі, хай частіше лине чарівна пісня, вихором проноситься запальний танцеь, звучить теплий і щирий, сповнений тепла і доброти вірш! І хай життя у школі буде для дітей радісним і щасливим, повним приємних несподіванок, відкриття нового казкового світу!

Зал, у якому проводиться свято, прибраний святково: всюди квіти у вазах, на стінах — віночки з квітів, краще — із штучних, щоб не нищити природу. Розвішані плакати із веселими малюнками і побажаннями, жартами...

  • «Ура! Ура! Веселий час! Прийшли канікули до нас!»
  • «От весела дітвора, бо вже літня йде пора!»
  • «Відпочивай, співай пісень, купайся літом — цілий день! І за грибами йди у путь, але поїсти не забудь!»
  • «В природу ми поїхали, бо почались канікули!»

У залі — гості, на почесних місцях — дирекція, вчителі, які вчитимуть дітей у п’ятому класі, спонсори... діти на першому ряду — свято для них! Лине — в запису — музика або пісня про вчительку, за вибором організатора. По закінченні виходить до гостей учителька (вчитель).

Вчителька

Добрий вечір, батьки і діти!
Гарне свято прийшло до нас!
Будем разом усі радіти —
Для канікул прилинув час!

Закінчились важкі уроки
І веселі перерви — теж!
Стало менше в дітей турботи
І свободи тепер — без меж!

Ну, а в нас — особливе свято,
Бо підуть діти в п’ятий клас.
Вчителів буде в них багато,
І турбот трохи більше — в нас!

Початкова скінчилась школа —
Пташенята мої ростуть!
Світ цікавий такий довкола —
І з гніздечка — пора у путь!

Крила пробувать, щоб летіти,
А для них — це неначе гра!
Ми повинні за них радіти,
Бо для них вже прийшла пора!

Всі ці роки ми їх учили
І за руку у світ вели.
І безмежно усіх любили,
Як уміли і як могли.

А тепер розлучатись важко,
Бо душею усі зрослись.
І учителька, наче пташка,
Випуска пташенят увись.

А вони ще такі маленькі!
Перші проби — важкий політ!
Крильця-рученьки ще слабенькі,
Щоб іти самостійно в світ.

Їм підтримка, турбота треба,
Доброта і людське тепло.
Світ широкий і чисте небо,
І щоб сонце в душі було!

Дай вам, Бог, мої любі діти,
У здоров’ї іти у світ.
Серце світлу й добру відкрити,
Без вагання і страху жить.

Хай вам завжди усе вдається,
Всі вершини — до ваших ніг!
Хай вам сонце в путі сміється,
Щастя й радість вам на поріг!

Виходить двоє дітей — хлопчик і дівчинка — з шкільним дзвоником, дзвонять.

Дівчинка

Школа нам до світла знань відкрива віконечко.
Рік за роком вчитися ми йдемо у клас.
А у класі вчителька — наше рідне сонечко,
Усмішкою щирою зустрічає нас!.

Хлопчик

Перша наша вчителько! Ми вас не забудемо!
Доброту і людяність в серці понесем!
Ви були, як мама, нам, ми вас дуже любимо,
Але кожен травень ми старшими стаєм!

Дівчинка

Ми, неначе ластівки, крильця розправляємо
І гніздечко затишне нам стає малим.
Нам летіти хочеться, ми вас покидаємо!
А майбутнє вабить нас променем ясним!

Хлопчик

Ми до вас не раз іще будем повертатися,
Із сльозами й радістю прийдемо до вас!
Бо у школі довго нам, довго ще навчатися,
Хоч і кажуть: «Швидко так пролітає час!»

Дівчинка

А сьогодні будемо ще в гніздечку нашому
Мріяти, сміятися і співать пісень.
Нас навчала вчителька усього прекрасного
Терпеливо й радісно, мудро кожен день!

Хлопчик

Вся Земля заквітчана людям усміхається,
Закликає в світі нас всіх — добро творить!
Ластів’ята перший раз із гніздом прощаються.
Вперше мама-ластівка з ними не летить!

Дівчинка

І тривожно серденьку, і летіти хочеться,
Бо вже крильця виросли, просяться в політ.
Хвиля суму й радості в серденьку проноситься!
Треба далі вчитися, пізнавати світ!

Хлопчик

Знов покличе вересень, щоб іти навчатися,
А до вас малесенькі діти прийдуть знов.
Дуже-дуже шкода нам з вами розлучатися,
Та у серці нашому лишиться любов!

Дівчинка

Найсвітліші й радісні спогади: залишаться,
Доброту і людяність в серці понесем!
Хай усмішка сонечком на вустах засвітиться,
Дорога учителько, ми від вас ідем!

Гурт дітей виконує пісню за вибором організатора. Слово першій учительці:

Вчителька

Дорогі мої діти, мої ластів’ята!
Встало сонце ласкаве і світ заяснів!
Я безмежно щаслива і дуже багата:
Скільки ж дочок у мене і скільки синів!

Я покликана вас в цьому світі навчати,
Перші кроки сміливі робити до знань.
Щоб у світі прекрасному праведно жити,
Перепони долати в житті без вагань!

Вас чекає у школі життя веселкове,
Не лякайтесь нового, сміливо ідіть!
Вчителі вас зустрінуть привітно, чудово,
Тільки ж ви всі предмети старанно учіть!

Не забудьте, що успіх у праці прибуде.
То ж трудіться щоденно, щоб вчитись на «5»!
Будуть з вас, мої любі, прекраснії люди,
Пречудовії люди! З моїх ластів’ят!

Сьогодні ми зібрались на чудове свято, бо наші дорогі діти, наші довірливі ластів’ята закінчили початкову школу, а це не так і мало, бо є міцний фундамент, на якому закладатиметься надбудова знань, умінь, навичок, які необхідні у житті. Останній дзвоник у цьому навчальному році сповістив, що починаються великі літні канікули, а потім всі діти прийдуть у п’ятий клас, де на них чекатимуть нові предмети, нові вчителі, які стрінуть вас з теплом і любов’ю і поведуть у чарівну Країну Знань. А сьогодні ми прощаємось з початковою школою. І хоч будемо і далі разом, в одній школі, але окремо... На вас чекають нові горизонти! А в житті завжди так: є час зустрічей і час розлук Людина щоразу стає перед новою проблемою, щоб вирішити її і далі жити, вирішувати нові проблеми. Пам’ятайте лише одне: не бійтеся нового, йдіть сміливо і впевнено, багато працюйте, бо праця — це запорука успіху! Знання — це найлегша ноша, яку доведеться вам нести у житті! Будьте, діти, здорові й щасливі у своєму житті!

Слово надається директорові школи. Він вітає дітей і батьків, вручає дітям нагороди, грамоти.

Гурт дітей виконує пісню, танець — за вибором організатора. Вчителька або старша учениця, яка виконує на святі роль ведучої, продовжує свято.

Ведуча

У кожного в житті своя стежина,
Хоч, ніби, й разом всі йдемо у світ.
Ось розправляє крилечка дитина
І робить перші проби на політ.

Та кожному по-різному вдається
Піднятись вгору, у небесну синь.
Комусь-же дуже просто це здається,
І огортає його серце лінь.

А як не вийшло, крила заніміли,
То і бажання — наче й не було!
І вже не хочеться, немає більше сили,
А в серці заздрість селиться і зло.

Ведучий

А хто злетіти в небо хоче вище,
Той пробує і падає, й летить.
Хоч біль пече і сил немає більше,
Але старається, тому й настане мить,

Що даль безмежна синя підкориться
І мрія стане дійсністю життя.
І серце знову щастям заіскриться,
І стане світлим-світлим майбуття!

В житті нічого просто не буває,
За все потрібно відповідь нести!
Дитино, знай! Хай серце пам’ятає!
Що ти господар долі! Тільки ти!

Тому трудись, лети у синь небесну
Без скарг і відчаю, сміливо, без вагань.
Не пропусти щасливу мить чудесну:
Поки малий — торуй стежки до знань!

Ведуча. Дорогі діти, у п’ятому класі у вас будуть знайомі вам предмети, які ви вчили, а будуть і такі, з якими ви вперше познайомитесь. Знайомі для вас: Рідна мова, її буде вчити ...

Математика ... (називають вчителів, представляють)

У вас буде ще література: ...

Історія ... і т. д.

Усім вам треба буде дуже багато читати, працювати з додатковою літературою в бібліотеці, щоб одержати багато інформації.

А зараз до вас прийдуть ті предмети, які ви вивчатимете у п’ятому класі, вони вам розкажуть, про що ви дізнаєтесь, коли з ними познайомитесь.

Виходить дівчинка з географічною картою — це Географія.

Географія

Тобі цікаво, де ростуть банани?
А де пустелі, все піски, піски...
В яких лісах є мавпи-павіани,
А де сніги і карлики-ліси?
Де гори є, а де степи й поля,
А знаєш ти, яка твоя Земля?
Дай руку! Поведу тебе
У край чудес, де море голубе...
По всій землі... А ти все помічай.
Я — Географія! Мене ти добре знай!

Дівчинка показує на карті моря, материки і т. д. Виходить дівчинка, яка розкаже про Іноземну мову.

Іноземна мова

На Землі є народів багато,
Ну, а мов скільки в світі, аж жах!
І по-різному маму і тата
Називають у різних краях.

Сонце світить, і пташка співає,
Рідна мова джерельцем дзвенить.
Ну, а як це француз називає?
На англійській, як СОНЦЕ звучить?

А для того, щоб всіх розуміти,
Щоб розумним у світі прожить,
Треба мови народів учити,
І свою, українську, любить!

Природознавство

Природознавство — це цікаво дуже!
Тобі предмет цей необхідний, друже!
Природа — все: річки, пташки, гаї,
Людина теж частиночка її!
І щоб людині на Землі прожить,
Природу треба знати й добре вчить!

Історія

Історія — це шлях земний людини
В минулому, від створення Землі.
І день сьогоднішній: століття і години,
Це люд простий, царі і королі.
Усе, що десь, колись, щось відбувалось
На всій планеті і в усіх кутках,
Воно усе в Історії зібралось
По ерах, по століттях і роках
І щоб про все якесь поняття мати,
Історію учи, щоб добре знати!

Заступник директора з навчальної частини вітає дітей із закінченням навчального року і знайомить учнів з класними керівниками. Гурт дітей виконує номери художньої самодіяльності: пісні, танці, гуморески. Учні третіх-четвертих класів піднімаються на сцену із словами звернення до вчителів:

1-й

Роки швидко пролетіли, всі ми дуже підросли.
Третій клас уже скінчили, а були ж які малі!

2-й

Нічогісінько не вміли,
Як прийшли у перший клас!
Поступово все учили,
Все виходить стало в нас!

3-й

Ми навчилися читати,
З книгою йдемо у світ.
Вмієм добре рахувати,
Пишем грамотно, як слід!

4-й

Вчителька всього навчила
І дала нам два крила!
Дуже нас вона любила,
Нас в серця любов влила!

5-й

Казку-диво відкривала
Кожен день із класу в клас!
Кожну руку направляла,
Доки букви вийшли в нас!

6-й

Й досі нас веде за руку
Кожен день із класу в клас.
В світ природи, в світ науки,
У життя виводить нас!

7-й

Ким ми станем, ще не знаєм,
У далекім майбутті.
Але всі запам’ятаєм
Першу вчительку в житті!

8-й

Бо вона нас так любила,
Всім нам мамою була!
Мудро, щиро, легко вчила,
Світло у душі несла!

9-й

Пам’ятаєм ми багато:
Ніжну усмішку ясну,
Всі уроки, кожне свято,
Наче казку-дивину!

10-й

Та усе в житті минає,
Відплива в минулий час.
Травень дзвоником лунає,
Заклика прощатись нас.

11-й

Нам і боязко, й охота.
І цікаво — що нас жде?
А учительці — турбота,
Бо за руку нас веде.

12-й

З серденька не випускає
Всіх своїх дітей малих.
Все життя їх пам’ятає,
Часто згадує усіх.

13-й

І тривожиться, й радіє,
Ми це бачили не раз!
Як вона завжди світліє,
Як приходять учні в клас!

14-й

Молоді і, навіть, літні,
В клас до вчительки ідуть.
І усміхнені, й привітні
Щастя й радість їй несуть.

15-й

Бо ж вона і їх так само
Вчила і в життя вела.
І була їм — друга мама,
Щире серце їм несла.

16-й

Різні діти в нас бувають:
Пустуни й слухняні теж.
Але вас не забувають,
Щиро люблять всі без меж!

17-й

Ми вам хочемо сказати:
Всі вас любим від душі!
Хочем вам подарувати
Нашу пісню і вірші.

18-й

І найкращі в світі квіти,
І палких сердець привіт!
Все життя ми ваші діти,
Хоч пройде багато літ!

Діти вручають учителям квіти, свої вірші, твори, малюнки, листівки з побажаннями на згадку. Концерт.

Виходять хлопчик і дівчинка із дзвоником. Дзвонять.

Хлопчик

Світлий вересень кликав до школи,
В небі синьому дзвоник лунав.
Ми цей день не забудем ніколи!
Тут на нас світ науки чекав!

Як цікаво нам світ пізнавати!
Кожен день — щось цікаве для нас!
Вчать у школі знання цінувати,
В світ чарівний нас водять весь час!

Дівчинка

Нас учителька мудро навчала,
Кожен день ждало нас відкриття!
Сум від нас і біду відганяла,
Вчила сміло іти у житія.

Здобули ми знання початкові,
Перші кроки у школі пройшли.
Дні веселі — буденні й святкові —
У минуле тепер відійшли.

А майбутнє веселкою грає
Вабить, кличе, чекає на нас!
Час летить, невблаганно минає
І ось ми залишаєм цей клас!

Хлопчик. А на згадку про себе ми хочемо вручити майбутнім першокласникам, які сюди прийдуть, подарунок. Нехай вони тішаться ним, граються, розвивають свої здібності, читають і згадують нас, а першого вересня ми з ними познайомимось! (Вручають подарунок учителям для першокласників.)

Дівчинка. Добре і затишно було нам поруч з нашою вчителькою. Бажаємо вам міцного здоров’я, натхнення у праці, творчих успіхів!

Хлопчик

А ще бажаємо добрих і мудрих діток!
А тепер надаємо слово нашим батькам!

Батьки

Ми вдячні щиро за турботу
Про наших діток дорогих!
Ми йшли спокійно на роботу
Й не турбувалися про них!

Бо знали, буде все, як треба!
Бо з ними завжди — ви були!
Для них зняли б зірки із неба
І їм для щастя б роздали!

Ви їх виховували, вчили
І завжди думали про них.
А ще безмежно їх любили
І пригортали їх усіх!

Їм зігрівали душі щиро.
За це вам вдячні всі батьки!
Бажаєм щастя вам і миру,
Здоров’я вам на всі роки!

Батьки вручають квіти вчителям. Лине в запису пісня про вчительку — за вибором організатора. Діти, вчителі, гості розглядають виставку дитячих робіт, плакати і розходяться по своїх класах.

☼ Подякувати автору ☼

картка Приватбанку

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Переказ з Приватбанк

Переказ з iPay.ua

Переказ з EasyPay

Переказ з Portmone

Переказ з Банк Південний

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube