Надія Красоткіна

Земля — планета, на якій я живу. 19 квітня — Всесвітній день довкілля

Свято довкілля

Мета: розширити поняття дітей про довкілля і прищеплювати бажання бути у своєму довкіллі турботливим господарем. Виховувати любов до природи, інтерес до її охорони та вивчення.

Обладнання: малюнки планети Земля (краєвиди), звірі, про яких ітиметься.

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про те довкілля, той куточок природи, у якому живуть люди, тварини і рослини. Усі ми живі творіння природи на планеті, її біологічні мешканці і нам необхідно берегти свою Землю, бо вона така одна, і ніхто не знає, чи є ще якась планета, де процвітає життя, подібне на наше. А людина — розумна істота, наділена великими можливостями, тому на неї покладаються великі надії у збереженні свого довкілля.

Учні читають вірш про рідну землю. Учитель показує малюнки за змістом вірша.

Учень 1

Є у Космосі зорі великі й малі,
Є холодні й гарячі планети.
Я — Людина! Живу на казковій Землі
І пізнати всі мрію секрети.
З чого зроблена наша планета жива?
Таємниці я хочу відкрити.
І чому є повітря, вода і трава —
Всі умови для того, щоб жити?

Учень 2

Світ-загадка лежить під ногами у нас:
Форму кулі Земля наша має.
Всередині гаряче ядро, далі газ —
Все тверда оболонка вкриває.
Літосфера це. Зверху земна є кора,
У заглибинах — водні простори.
Океанів — чотири, озера й моря,
А на суші — рівнини і гори.
Твердь земна розділилась на материки,
Їх є шість. І цікаво усюди!
Серед вод острови і малі острівки,
Та не скрізь можуть вижити люди.
В Антарктиді мороз, люди там не живуть,
Та й повсюди загрози існують.
Землетруси й вулкани планету трясуть,
Урагани й цунамі руйнують.

Учень 1

Ну, а з давніх часів, з вікової пори,
Де ми з вами усі проживаєм?

Учень 3

Ми живем на поверхні земної кори,
В море ходим, в повітрі літаєм.

Учень 1

А в земної кори є які складові?
Що там є? Дуже хочеться знати!

Учень 4

Мінерали, каміння, піски вікові
Й ще корисних копалин багато!

Учень 1

А які є копалини? Дивний цей світ!
І яке вони значення мають?

Учень 4

Є вугілля, руда, нафта, газ і граніт
В глибині й на поверхні бувають.
З нафти — фарби і ліки, мастила й пальне,
Газ з вугіллям — житло зігрівають.
А метали у нашім житті — головне!
Їх у печах з руди виплавляють.
А з металу машини і цвяхи малі.
Літаки і найтонша дротина.
Поїзди мчать по рейках на цілій Землі ~
Все навчилась робити людина!

Учень 1

На поверхні земної кори є ґрунти?
І невже вони нам необхідні?

Учень 5

На ґрунтах все росте, там мурашки й кроти,
Є личинки й твариночки дрібні.
Ґрунт життя всім рослинам й тваринкам дає,
Речовини поживні він має.
Є повітря у ґрунті, волога там є
І від холоду він захищає.
Добуваєм корисні копалини ми,
Ростимо хліб, дерева і квіти.
На планеті Земля ми звемося людьми
І вчимося в природі цій жити.

Учитель. Але природа планети не лише гарна і корисна, але й дуже тендітна і вразлива. І ставитися до природи треба дуже бережно і дбайливо. Адже людина назвала себе господарем планети, тому на ній лежить відповідальність за її збереження. У природі все взаємопов’язане одним ланцюжком. І варто розірватися йому, як почнуть зникати рослини і тварини, а згодом може загинути і сама людина. Багато мільйонів років тому жили на Землі гігантські динозаври. А тепер їх нема, і люди знаходять одні лише кістки. Так само колись жили велетенські мамонти, що також зникли. Вчені вважають, що причиною їхнього зникнення можуть бути природні катаклізми, які виникли від того, що в Землю врізався великий метеорит і природа на планеті різко змінилася. Можливе і таке припущення, але точно цього ніхто не знає.

Знають зараз усі люди, що природу треба охороняти. Адже і людина свого часу винищила чимало тварин і рослин, яких уже ніколи більше не буде на планеті. Не так давно жили на Поліссі велетенські тури, але нині їх уже немає, і лише згадка залишилася у назвах річки Тур’я та містечка Турійськ. Зникло ще дуже багато інших тварин з вини людини.

Від людської діяльності і нині залежить доля нашої планети. Адже тварина вбиває стільки здобичі, скільки вона може за один раз з’їсти, а людина — скільки хоче або скільки зможе. От і винищила свого часу чимало тварин і рослин. Тому треба бути дуже обережним і добрим стосовно природи, щоб зберегти і примножити те, що залишилося. А це нелегко. Бо ми також є частинкою природи і нам без неї аж ніяк не обійтися. Не зможемо прожити ані хвилини без повітря, а також без води і без їжі. Бо ми також живі у нашому довкіллі і нам потрібне чисте повітря, щоб дихати, прозора і чиста водичка, щоб підтримувати свій організм, якому необхідна вода та екологічно чиста їжа, щоб жити.

А що таке довкілля?

Учень

Нам без природи не прожити —
Це сонце й небо голубе.
Вода, земля, повітря, квіти —
Все, що оточує тебе.
Дерева, луг, ріка глибока,
Мале джерельце і струмок.
Низовина й гора висока —
Це все довкілля, мій дружок!
Сади й хати, міста і села,
Звір, пташка і жучки малі.
Всі звуки й пісенька весела
І люди, що на цій Землі.
Це все довкілля, це природа.
Частинки й ми її малі.
Потрібне нам життя й свобода,
Щоб вік прожити на Землі.

Учитель. Земля дуже цікава ще й тим, що на кожному континенті є різні тварини і рослини, яких нема ніде більше. Частина з них знаходиться вже на межі зникнення і люди докладають чималих зусиль, щоб зберегти популяцію, а тому вирощують цих звірів у зоопарках та заповідниках, щоб потім випустити знову в дику природу, де вони зможуть прижитися і дати потомство і таким чином не зникнути. Ось сьогодні ми й познайомимось із деякими з них.

Але спочатку підемо у ліси. Вони бувають різні.

Діти читають вірш про ліс.

Ліс — це диво, ліс — це казка,
Тож ходімо в ліс, будь ласка.
В лісі є кущі і квіти,
В нім сплели дерева віти.
Трави, ягоди й грибочки,
В нім чарівні є куточки.
Ліс — це друг всьому живому,
Звір і птах живе у ньому.
Ліс дає всім прохолоду
І прозору робить воду.
Вміє поле захистити.
Щоб воно могло родити.
Він повітря очищає,
Ароматом напуває.
Щедро вміє роздавати
Все, що є, бо він багатий.
Людям вміє догоджати:
Дерево дає для хати.
Сірники, папір і ліки —
Все, що треба чоловіку.
В світі є ліси казкові:
Хвойні, листяні чудові,
Мішані є і тропічні,
Саксаулові незвичні.
В хвойних — сосни і ялини.
Кедри, піхти і модрини.
Пахне в лісі цім живиця,
Є морошка і брусниця.
Де ростуть берізки й клени,
Тис, ялиночка зелена,
Ясен, сосни і дубочки —
Це вже мішані лісочки.
А на півдні, де тепліше,
Ще буває цікавіше.
В пишнім листі все буяє.
Ліс тут листяним буває.
Та летять листочки долі,
Взимку всі дерева голі.
І стоять так до весни.
Дивляться чарівні сни.
Ліс — це диво, ліс — це казка.
Тож заходьте в ліс, будь ласка.
Але завжди пам’ятайте:
Диво-ліс охороняйте!
В кожну пору ліс чарівний:
Навесні він світлий, дивний.
Море звуків оживає,
Море квітів розквітає.
Влітку має гарну вроду
І дарує прохолоду,
Ягоди, гриби і квіти,
Вміє серце звеселити.
Восени ліс поетичний,
Кольоровий і незвичний.
Листя з дерева злітає
Всі стежинки застеляє.
А зимою ліс чудовий,
Мовчазний, а ще казковий.
Всі дерева сплять і мріють,
Лиш ялинки зеленіють.

Учитель. Діти, а які ліси ростуть у нашій місцевості? (Відповіді дітей.) А які тварини живуть у лісах? (Відповіді дітей супроводжуються показом малюнків тих тварин, що їх вони називають.) Живуть у старих лісах Європи і на півночі Азії великі і цікаві звірі — ведмеді.

Діти читають вірш про ведмедя.

У природі стрінеш їх,
У старих лісах густих.
Коли тепло й сонце гріє,
Все навколо зеленіє.
Це найбільший хижий звір,
В нього гострий нюх і зір.
І півтонни й більше часом,
Має велетень цей масу.
Через хащі побіжить,
Дожене й коня умить.
Має бурого кожуха
І маленькі круглі вуха.
І хоч зветься хижаком.
Любить ласувать медком,
Їсть і ягоди, й горішки,
А полює зовсім трішки.
І дорослі, й малюки
Ловлять рибу залюбки.
Граються, забрівши в воду,
І вода їм в насолоду.
А як час тепла пробіг,
Заляга ведмідь в барліг.
Спить всю зиму до весни
І солодкі бачить сни.
По землі мете сніжок,
Спить з матусею синок.
А ведмедиця зимою
Родить ще одне чи двоє,
Завесніє — вийдуть в світ,
Так живуть півсотні літ.
Ось такі вони чудові
Звірі сильні й загадкові.

Учитель. А тепер ми будемо мандрувати різними континентами і познайомимося з дивними тваринами, які в Україні не водяться. Знайомтеся — це жирафа! (Малюнок тварини у живій природі.)

Учень

Знайомтесь — Жирафа! Живе у савані,
З дерев ніжне листячко їсть.
Для неї умови життя непогані,
Вона там господар — не гість!
Найвища у світі казкова тварина
Шість метрів сягає на зріст.
А шия три метри, якраз половина.
І виріс на метр її хвіст.
Ще довші передні, як заднії ніжки,
А все, як у інших ссавців.
На шиї високій, як в котика й мишки.
Теж сім, але довгих хребців.
Коричневі плями і шкіра жовтенька.
Щоб менше помітна була.
Круглесенькі ріжки, голівка маленька,
А бігає так, як стріла.
Очиська великі, як чорні вуглини,
І вії в красуні густі.
А маса 700 кілограмів в тварини.
На вигляд вони не товсті.
Ні бивнів, ні кігтів жирафа не має,
Та слух має добрий і зір.
А зросту і швидкості їй вистачає,
Щоб бачить, як крадеться звір.
Це мирна тварина, ніколи не б’ється,
У стаді живе двадцять літ.
Усе з висоти їй маленьким здається,
Привабливим бачиться світ.
Жирафа смішна, загадкова тварина.
І шкодить жирафі не смій!
Бо мріє у захваті кожна дитина
Поїздити верхи на ній.

Учень. Познайомтесь, будь ласка, з цікавим звіром (малюнок тварини) — це бегемот!

Діти читають вірш про бегемота.

Африка! Африка! Дивна країна!
Мавпу й слона ви зустрінете там.
Й інша живе теплолюбна тварина —
Це бегемот, або гіпопотам!
Де береги йдуть похило до Нілу,
Буйна рослинність росте вздовж ріки.
Тут бегемоти дітей народили
І проживають свій вік залюбки.
Його стихія — болото і річка,
Там він проводить усі свої дні.
Довідка дітям усім невеличка:
Родич далекий він нашій свині!
Але три тонни цей родич вагою,
Довший удвічі, як в хаті диван.
І півтора бегемот висотою.
Рот величезний, немов чемодан.
Зуби рідкі і тверді, наче криця.
Ікла півметра і більше, мабуть.
Іклами він підбирає з водиці
Всі ті рослини, що в річці ростуть.
Має товстенну без хутра він шкіру,
Ноги короткі, живіт до землі.
І голова величезна без міри,
Майже без шиї, хребці в ній малі.
Очі розміщені в нього прекрасно,
Вуха та ніздрі в одній площині.
Бачить і чує він все одночасно
Й дихає, поки все тіло на дні.
Він поміж пальців перетинки має.
Це щоб ногами міг добре гребти.
Гіпопотаму, усякий це знає,
Плавати легше, ніж сушею йти.
Вдень у воді, а вночі він пасеться.
В кожного стежка своя до води.
В час небезпеки як поїзд несеться...
Ти на ту стежку ніколи не йди!
Стадні тварини, та б’ються частенько.
Горе тому, хто не вмів відступить.
Сильний живе на землі багатенько,
Може в неволі піввіку прожить.

Учениця. А зараз ми познайомимося ще з одним дуже цікавим і незвичайним звіром (малюнок тварини). Це — кенгуру!

Діти читають вірш про кенгуру.

Хоче землю пізнати дитина,
Кличе мрія, як світла зоря.
Є Австралія — дивна країна,
А навкруг океани й моря.
Материк цей далеко-далеко,
Загадкова, казкова земля.
Та у мріях дістатися легко.
Щоб побачить ліси і поля.
Там живуть загадкові тварини,
Дивні нам кенгуру непрості.
Носить сумку свою для дитини
Кожна мамочка на животі.
А з’являється на світ кенгурятко
Зростом три сантиметри всього.
В сумку враз заповзає малятко,
Не дістати нікому його.
І живе в ній довгенько дитина,
У теплі молочко собі ссе.
А матуся, загадка-тварина,
Його всюди з собою несе.
Кенгуру симпатична, руденька,
Дуже сильний, товстий в неї хвіст.
Вузькі плечі, голівка маленька,
Метрів два з половиною зріст.
В неї лапки передні, мов ручки,
Проти тіла тварини малі.
А на пальчиках кігті-колючки.
Ними добре гребтися в землі.
Щоб коріння смачненьке дістати
Й поживитися ним на обід,
Треба землю суху розгрібати,
Тому кігті тверді мати слід.
Та зате задні ноги масивні,
Дуже сильні, щоб добре стрибать.
А стрибки в них високі і дивні —
Ворогам кенгуру не догнать!
До дванадцяти метрів стрибають
В довжину ці тварини прудкі.
І до трьох в висоту досягають
Їх гігантські спортивні стрибки!

Учитель. Ось ми і побували в різних куточках нашої планети і познайомилися із загадковими і цікавими тваринками. Але тваринний світ дуже різноманітний і, щоб усе побачити, треба багато часу. Ми ще познайомимося з іншими тваринами. Ви бачите, який цікавий і загадковий світ, яка чудова планета Земля. І для того щоб всі на ній жили, треба людині про це турбуватися, берегти наше довкілля. Бо все на Землі взаємопов’язане. Струмочки течуть у ріки, ріки — в моря, моря з’єднані з океанами. І від того, чи чистий струмочок, залежить чистота Світового океану, а від того, чи чисте повітря, залежить життя рослинного і тваринного світу.

Тому завдання кожної людини — берегти нашу планету, а особливо ту територію, де вона живе сьогодні, де будуть жити її діти завтра. Як ви гадаєте, що для цього може зробити кожна дитина? (Відповіді дітей.)

А тепер прочитаємо, що треба робити, щоб довкілля було чистим, щоб жили в ньому люди і тварини. (Вчитель вивішує плакат.)

  • Насаджувати дерева, кущі і квіти у дворах, у парках, на пустирях.
  • Очищати джерельця, струмочки і не засмічувати їх брудом.
  • Не смітити на дворах і на вулицях.
  • Не висипати сміття на берегах річок і ставків.
  • Обсаджувати береги водойм вербами, тому що верба очищає воду.
  • Не рубати і не ламати дерев.
  • Не нищити лісові насадження.
  • Поводитися у природі як людина-господар.

Учень

Посадить кожен деревце —
І буде ліс шуміти.
Давайте зробимо ми це,
Чудово ж буде, діти!
І зацвіте Земля в вінку.
Як будуть всюди квіти.
І кожну стежечку в’юнку
Ми зможем обсадити.
Джерельця всі розчистим ми
Від краю і до краю.
Давайте будемо людьми
Нас так Земля благає.

Діти виконують пісню на вибір учителя.

Відгуки

Коментарі Cackle