Надія Красоткіна

Цікавий і чарівний світ квітів. Нема, мабуть, жодної людини, яка б не була закохана у квіти. Вони такі ніжні і духмяні, мають різноманітну форму і забарвлення, кожна з них викликає певні почуття, дарує незабутні враження. Квіти — вічні супутники людини з самого дитинства і до кінця життя. І здається, без них світ був би безбарвним і сумним, не звучало б стільки чарівних пісень і радості. А й справді, можливо, десь є планета, на якій є життя, але немає квітів? Як би ті жителі поглянули на це вічне диво-квіти? Цікаво всім, а особливо дітям. Бо ж вони фантазери, мрійники, наші діти. І з задоволенням проведуть свято квітів, де самі ж зіграють роль кожної квіточки, та ще й своє щось додадуть до запропонованого сценарію, бо це ж так цікаво. А квіти живі та ще й такі красиві, про них цікаво знати більше. Тому перед святом квітів діти дізнаються з літератури все можливе про квіти, ролі яких вони будуть виконувати, а ще учні довідаються про інші квіти, і в класі пройде цікава бесіда про різноманітний квітковий світ, його значення у житті людей. Бо ж кожна квіточка не просто прийшла у світ — у неї є своє призначення, вона в цьому світі виконує певну роботу, несе в собі щось потрібне для людей і тварин. Звірі знають, яку їм рослинку треба з’їсти, щоб позбавитись від недуги, а от людина відійшла від природи і не завжди знає, яка рослина їй допоможе при захворюванні, тому дуже корисно привчати дітей до того, щоб вони змалку цікавилися природою, рослинним світом для свого ж блага і не нищили, не руйнували живий світ природи, бо він в першу чергу необхідний людям, щоб жити на Землі. Такі знання діти не можуть повною мірою отримати на уроках, тому варто привчати дітей до пошуку корисної інформації в літературі, яка сьогодні є і в бібліотеках, і в продажу. На такі бесіди можна запросити, де це можливо, фітотерапевта, який у цікавій формі зможе розповісти про певні трави і застерегти від вживання «травки», яка може згубно вплинути на життя дитини. Це особливо потрібно в підлітковому віці, коли дітям все хочеться перевірити на собі і похвалитися перед однокласниками своїми «подвигами». Отже, перед святом потрібно провести багато роботи, щоб діти до нього прийшли підготовлені і мали певний обсяг знань. До свята вони можуть намалювати квіти і зробити виставку малюнків, виготовити стилізовані квіти з різного матеріалу і ними прикрасити місце проведення свята, можуть разом з учителем створити цікаву вікторину про квіти і провести її перед початком свята, де й показати свої знання перед іншими школярами, які цими питаннями ще не цікавились. Простір для фантазії дуже великий, але основне, щоб розширити знання дітей, залучити їх до цікавої роботи, яка всім принесе користь і задоволення. Бо ж дітей потрібно розвивати всесторонньо, а проведення будь-якого свята — це підсумок проведеної з учнями роботи, фінал.

Свято може бути проведено з учнями 3—7 класів з певними змінами, а ще краще, коли воно проводиться з дітьми різного віку для середньої ланки. Ці діти можуть знайти більше інформації, цікавіше її подати. Ніколи не слід проводити свято для свята, воно нічого особливого не дає для дітей. До кожного свята треба готувати учнів, розвивати цікавою інформацією, привчати до пошукової роботи. Тільки тоді, коли дитина сама знайде інформацію, потрібний матеріал, вона зацікавиться ним, може продовжити дослідницьку і пошукову роботу, вона добре його запам’ятає, і це принесе для неї користь. Просте повідомлення учні можуть не тільки не запам’ятати, а й просто не почути, не звернути уваги, пропустити. Тому все, що не робиться в школі, має активізувати учнів до діяльності, до творчості. І тільки тоді потрібне свято для душі.

Зернини квітів з зернами любові
Нехай на всіх планетах проростуть

Свято квітів для дітей середнього шкільного віку

На видному місці макет ракети. Біля неї інопланетяни, вони збираються летіти на далеку планету Земля. Звучить запис пісні. 4 астронавти ведуть між собою розмову. Розкривають зоряну карту, розглядають її.

1 астронавт

Земля-планета гарна і далека,
До неї шлях тернистий, непростий.
На нас чекає, може, небезпека,
Та є і стимул неабиякий.

2 астронавт

Нам ці сузір’я треба пролетіти
І астероїдні пройти дощі не раз
Та ще й незручності, можливо, пережити
Політ у космосі займе тривалий час.

3 астронавт

Нічого, ми на все готові,
Та і команда наша непроста.
Ми відкриваємо завжди планети нові,
Їх на рахунку маємо до ста.

А ця така планета загадкова,
За даними — населена, жива.
Учені твердять, що вона казкова,
Чи, може, просто вигадка, слова...

4 астронавт

Та ні, це дуже точні дані,
Учені помилитись не могли.
Хоч там вітри бувають ураганні,
Але розумні там колись жили.

Можливо, є й тепер на нас подібні,
Хоч ми й не зустрічали ще таких.
А знаєте, вони нам так потрібні...
Та хоч би не зустріти дуже злих.

1 астронавт

А я не думаю, що злі там можуть бути:
Така планета дивна, чарівна!
Хоч, вибачте, не можу все ж збагнути,
Яка Земля? Скажіть, яка вона?

Яка «зелена»? Що таке «барвиста»?
І що то квіти? Я не зустрічав!
А правда, що вода в річках іскриста?
Це вам учений-мрійник розказав?

Підходять вчені, їх двоє.

1 вчений

Земля-планета гарна і далека,
До неї шлях тернистий, непростий.
На вас чекає різна небезпека,
Та є і стимул неабиякий.

2 вчений

Це ми, учені-мрійники, відкрили
І по заслузі Вищий титул в нас!
Ми стільки зондів на планету запустили,
Ця інформація підтверджена не раз!

1 вчений

Земля у космосі — це зірочка незвична,
Її пізнає кожен віддаля!
Мрійлива трохи, дуже симпатична,
Жива планета — голуба Земля!

Така барвиста, гарна, поетична,
Дощами вмита, світла і ясна.
Краса її і дивна, і велична,
І вся вона чарівна, осяйна.

2 вчений

І на Землі росте, ну, скажем, дивне диво,
Такого ми не бачили ніде,
Це диво-квіти, що ростуть красиво,
Ну, а над ними — небо голубе!

Над квітами метелики барвисті,
І бджоли з них нектар солодкий п’ють.
А після дощику встають веселки чисті,
І добрі люди на Землі живуть.

1 вчений

Планета зеленню покрита і квітками,
Такого ви не бачили й у сні.
Ми б теж хотіли полетіти з вами,
Побачити ці квіти чарівні.

1 астронавт

Ну, що ж, ходімо! Зореліт чекає.
Через хвилину старт — ми спішимо!
Десь квіточка пелюстки розпускає,
Ми на квітучу Землю летимо!

Звучить музика, звук зорельоту, сцена закрита, а перед завісою вчені. Знову тихо лине музика, вчені розмовляють.

1 вчений

Не раз я бачив чудеса космічні,
Не раз робив цікаві відкриття,
Але ці квіти, чарівні, незвичні,
Побачив вперше за усе життя!

2 вчений

Це сон чи казка, я не розумію...
Я вражений красою дивних квіт,
Словами щастя передать не вмію,
Не бачив кращого за всі сто двадцять літ!

Вчені виходять, відкривається сцена, а на сцені чарівні квіти-діти в костюмах квітів, вони сидять на маленьких стільчиках, за ним присіли астронавти і спостерігають.

1 астронавт

О! Захвату не передать словами,
Яке це диво, що не розказать!
Давайте заховаємося з вами,
Ці квіти між собою гомонять...

2 астронавт

А й справді, тихо... Щось шепочуть квіти,
Включіть приймач близького сприйняття.
Ми заховаємось і будемо сидіти,
Яке цікаве на Землі життя!

3 астронавт

Які тут пахощі чарівні, дивні звуки!
Все ніби нереальне, ніби сон.
Ховайтесь обережно, дайте руки,
На всякий випадок включіть записофон.

Астронавти ховаються. На сцену до квітів виходить ромашка.

Ромашка

Я ромашка скромна і біленька,
На полях і в квітнику росту,
В мене серце жовте, золотеньке,
Ціле літо я цвіту, цвіту...

Всюди я своїх сестричок маю:
І на грядці, в лузі і в гаю —
Від Землі я сік живий приймаю,
Людям щедро все передаю.

Мир несу до хати і кохання,
В кольорі — невинність, чистоту.
Тож в букет ромашку без вагання
Ставте скромну, ніжну і просту.

Ромашка виходить на середину, продовжує мову, а потім торкається чарівною паличкою до кожної квітки.

Ромашка

Всі зібралися на свято
З поля, лісу, квітників?
Як сьогодні нас багато!
Почнемо без зайвих слів.

Звучить музика. Кожна квіточка, до якої доторкнулись паличкою, встає і розповідає про свій колір.

  • Червоний колір — енергійний, найактивніший, символізує життя, свободу, урочистість, кров.
  • Жовтий колір — символізує світло, життя, радість, він теплий, веселий.
  • Зеленувато-жовтий — символізує зраду, ревнощі, заздрість.
  • Жовтогарячий — веселий, життєрадісний, полум’яний, символізує владу, розкіш, сонце, радість і марнославство.
  • Зелений — спокійний, символізує мир, надію, спокій, сум.
  • Блакитний — холодний, пасивний, символізує ніжність, вірність, легкий сум, далечінь.
  • Синій — спокійний, сентиментальний, серйозний, символізує довір’я, безконечність, сум.
  • Фіалковий — повний життя, але в той же час викликає сум, символізує дружбу, довіру, гідність.
  • Білий — нейтральний, все збільшує, підкреслює, символізує невинність, чистоту.

Ромашка

Молодці! Чудово, квіти!
Почнемо святковий бал!
Досить вам усім сидіти —
Йде цариця квітів в зал!

Лине музика, заходить троянда з різними трояндами в руках, всіх торкається, всі квіти встають, а вона говорить.

Троянда

Я квітка чарівна, чудова, незвичайна —
Відтінків, форм і різних кольорів,
Червона, біла, голуба і чайна,
Ну хто б всі кольори перелічив!

Але колючки завжди виставляю —
Це захисна реакція моя,
Так пелюстки тендітні захищаю,
Так честь і ніжність захищаю я.

Я радість, щастя і любов дарую
Завжди на святі і в буденний день,
Слова найкращі від людей я чую,
А скільки про троянду є пісень!

Звучить пісня про Троянду

Гвоздика

До мене всіх прикована увага.
А я — Гвоздика, квітка-дивина.
Це мужність, стійкість і сама відвага —
Чоловікам призначена вона.

Як в гості ви йдете до чоловіка,
Найкраще з того, що б хто не приніс, —
На довгій ніжці чарівна гвоздика
Як визнання його найкращих рис.

Звучить пісня про Гвоздику

Лілія

Я біла Лілія — це чистота і свіжість,
А ви зайдіть під час цвітіння в сад.
В нас грація підкреслена, і ніжність,
І дивний, тонкий, чистий аромат!

Тому то так дівчаток називають:
Дають дитині Лілія ім’я.
Дівчатка теж, як квіти, розцвітають,
Красунями стають такі ж, як я!

До неї звертається Мальва.

Мальва

А я от Мальва-квітка України,
Під кожною хатиною цвіту.
Моє ім’я підходить для дитини,
А от символіку я маю непросту.

Краса й холодність. Це не точно дуже.
Життя й дитинство в рідному краю!
У кого серце добре, небайдуже,
Хатину й Мальву згадує свою.

Де б він не був, куди б не гнала доля,
А квітка ця за ним услід біжить
В селі і в місті, навіть серед поля,
Бо квітка Мальва означає — жить!

До них підходять дівчатка-чорнобривці.

Чорнобривці

Ми Чорнобривці — сіяла нас мати,
Щоб радували очі діточкам,
Щоб рідний край не сміли забувати.
Спасибі добрим, лагідним рукам!

Виконується пісня «Чорнобривці».

Мак

Я — Мак! Я — Мак! А це краса, і сила.
І молодості радісний політ!
Мене природа для краси зростила,
Хай радує вас завжди маків цвіт!

Виконується Пісня «Маки червоні», муз. Злотника. сл. В. Герасимова.

Фіалка

А я фіалка синя і вродлива,
Завжди у колі друзів, не сама.
Хоч скромна дуже і сором’язлива,
Та, кажуть, кращої за мене і нема.

Дівчинка-Фіалочка роздає квіточки глядачам.

Айстра

Я Айстра, хоч сумна, але багата
На різні форми, різні кольори,
Мене з любов’ю прийме кожна хата,
Мене так гріє сонечко згори.

А сум за тим, що літо догорає
І хмари насуваються сумні.
Та й холод аж до серця допікає
І обпікає пелюстки мені.

І кажуть люди, схожі ми з зірками,
Із самоцвітів народились всі.
Як диво-зорі, що вгорі над нами, —
Ми стоїмо у вранішній росі.

Звучить пісня.

Жоржина

Тепло і ніжність сонце віддавало —
Я кольори ввібрала геть усі.
І від тепла сама, як сонце, стала
Й пелю́сточки скупала у росі.

Я гарна квітка, квіточка-жоржина,
Про осінь нагадала вам, мабуть.
Тому я людям розказать повинна:
За мною скоро холоди прийдуть...

Звучить пісня.

Волошка

А я Волошка — простота і ніжність,
Я квітка дуже гарна, польова.
В мені краса первинна, юна свіжість,
На мене глянеш — зайві всі слова.

Про квіти польові, ну, як не заспівати!
Нескорені ми бурям і вітрам.
Нам дуже треба Землю прикрашати
І змінювати Землю треба нам.

Звучить пісня.

Хризантема

Ми найпізніші квіти в нашім краю,
Тому й на свято йду пізніш за всіх,
Людей зустріла, хоч я їх не знаю,
Але на свято запросила їх.

Вони здивовані і дуже вже незвичні,
Якісь, напевно, навіть не земні,
Але вони всі дуже симпатичні
І дуже добрі, віриться мені.

Виходять «інопланетяни», квіти обступають їх.

Ромашка

А ви із космосу, можливо, прилетіли?
Ви ж не земні, хоч схожі на земних,
Такі здивовані... Щось на Землі хотіли.
Чи, може, загубились від своїх?

1 астронавт

Ми неземні, та Землю полюбили,
Бо це планета радості й тепла.
Ми вже давно цю зірочку відкрили,
І, як магнітом, нас вона тягла.

2 астронавт

Ми тут побачили, чого в житті не знали:
Квітучий сад і неба голубінь —
Почули тут, як птахи щебетали,
Відчули Сонця лагідну теплінь.

3 астронавт

А квіти! Квіти! Ми вас полюбили,
Ми закохались в радісну красу!
І кожне слово ваше зрозуміли,
А на пелюсточках побачили росу!

4 астронавт

Ми хочемо, щоб ви цвіли повсюди:
На кожній Зірці і в серцях живих.
Ви підете, якщо дозволять люди?
Давайте запитаємо у них.

1 астронавт

Земляни добрі і на нас подібні,
Я вірю: серце мають золоте,
А як дізнаються, що квіти нам потрібні,
Хіба відмовлять нам вони па те?

4 астронавт

Що скажуть квіти, ми б хотіли знати,
Чи згідні Землю кинути й піти?
І чи погодяться до нас перелетіти,
У квітів запитаймо краще ми.

Астронавти замовкають, перемовляються між собою. До них виходить Троянда.

Троянда

А я вже знаю, як усе зробити:
Ми Землю не покинемо й на мить,
Але на вашій Зірці будуть квіти,
Погляньте, онде дівчинка біжить!

Вона, маленька, мову квітів знає
І з нами розмовля, співа пісень,
Нехай дідуся свого погукає,
Він доглядає квіти кожен день.

«Іди, іди, малесенька Мальвінко,
Поклич, онучко, свого дідуся,
Гукни Квітникаря, Мальвінко, дзвінко»..., —
От вичерпана і проблема вся.

Дівчинка гукає, каже, що дідуся кличуть квіти.

Дівчинка

Дідусю, йди, тебе квітки гукають,
Будь ласка, дуже швидко підійди.
Вони сказати щось важливе мають,
Боюся, щоб не трапилось біди.

Квітникар

А! Тут між квітів є ще й дивні люди
І не тутешні, мабуть, я дивлюсь.
Мабуть із вами наша мова буде,
Добридень, люди, я вас не боюсь.

Кажіть тепер ви, звідки прилетіли,
І що тут поміж квітів стоїте,
І що від нас, ну, від землян, хотіли,
Надіюсь, ви розкажете про те!

Квіти в ритм музики нахиляються то до дідуся, то до пришельців.

Квітникар

Я зрозумів: ви в квіти закохались,
Їх хочете у себе розвести,
Щоб квіти в вас на Зірочці всміхались,
Їх хочете заставити цвісти.

А квітам треба Сонце і Волога,
А ще велика ласка і любов.
Тяжка їм буде в космосі дорога,
Та й запитати в квітів треба знов.

Квіти опускають голови в задумі.

Айстра

Я знаю: буде чисте всіх сумління,
Хоч трохи сумно нам про це казать,
Але у мене визріло насіння,
Я можу трошки вам подарувать.

Квіти зраділи і загомоніли: «І я...».

Квітникар

Хай буде так, як цього хочуть квіти,
І хай на Зорях буде гарний сад.
І на Землі ми будемо радіти,
Що в космосі краса, і мир, і лад!

Але про квіти треба розказати,
Щоб більшу інформацію внести.
Ми хочем вам поради певні дати,
Книжки, онучко, треба принести.

Дівчинка вибігає і біжить знову з книжками про квіти, роздає астронавтам.

Квітникар

Спасибі всім вам за любов гарячу
До квітів, що всміхаються до вас.
Насіння квіти хочуть дарувати,
Ну, що ж, даруйте, — саме час!

Айстра

Нехай Зірки красою засівають,
Хай на далекі Зорі їх везуть,
І хай у цілім космосі всі знають,
Що світ красою, квітами спасуть!

Квітникар

Неси, Мальвінко, зернятка квіткові,
Хай на далекі Зорі їх везуть,
Зернини квітів з зернами любові
Нехай на всіх планетах проростуть.

Мальвіна і квіти дарують насіннячко у конвертиках.

Квітникар

Квіти ввібрали промінчики Сонця
І веселкові палкі кольори,
Тішачи душу, цвітуть під віконцем,
Сонце всміхається квітам згори.

Руки ласкаві ці квіти плекали,
Добрі серця їм любов віддали.
Гляньте, які композиції склали, —
Диво-букети на свято прийшли!

На сцену піднімаються діти з букетами, віночками, композиціями, під музику роблять почесне коло, все це ставлять на столи. Дідусь-Квітникар оголошує переможців, вручає призи.

Квітникар

Дякую за диво, створене руками
Всім нам так приємно у святковий час.
І шепочуть ніжно квіти пелюстками,
Гарним ароматом квіти тішать нас.

Астронавти звертаються до дідуся.

1 астронавт

От тепер збулася наша мрія:
Ми на Землі між квітів стоїмо.
Спасибі вам, у нас живе надія,
Що ми посієм квіти й зростимо.

2 астронавт

Нехай тепер в космічному просторі
В любові, в мирі, в щасті всі живуть.
Погляньте в небо уночі на зорі:
Там ваші квіти скоро зацвітуть.

3 астронавт

А нам пора в дорогу вирушати,
Нас дома ждуть великії діла,
Усім землянам хочем побажати,
Щоб вся Земля у квітах зацвіла.

4 астронавт

Земля така чарівна і квіткова,
В холоднім Космосі перлиною летить.
Вона жива, прекрасна і казкова,
І ви цю Землю, люди, бережіть!

Як рідну матір, бережіть, плекайте,
І хай на ній завжди цвіте весна,
Любіть її, шануйте, добре знайте:
Вона вам рідна і вона одна!

1 астронавт

А ми прощаємось усі на добрім слові
І летимо назад в далеку путь.
Зернини квітів з зернами любові
Нехай на всіх планетах проростуть.

Астронавти прощаються і ідуть, квіти повертають голівки і прощаються.

На завершення свята — концерт художньої самодіяльності дітей.

Відгуки
Коментарі Cackle