Надія Красоткіна

Книга вчить, як на світі жить

Свято книги

Мета: долучати дітей до книги — джерела людської мудрості; прищеплювати інтерес до читання, до пізнання навколишнього світу. Розкривати цікавий і захоплюючий світ дитячої книги. Виховувати у дітей бажання вчитися і підвести їх до висновку, що знання — це велика сила, без якої в житті не обійтися.

Зала, де проводиться свято, прикрашена крилатими висловами про книгу та знання, народними прислів’ями і приказками, а також фотографіями дітей, які читають книжки у класі, в бібліотеці, на природі. На видному місці — виставка дитячих книжок: енциклопедії, словники, казки, оповідання та ін. Виходить група дітей з книжками у папках. Вони ведуть між собою розмову.

Юля. Ой, я так люблю читати, майже щодня ходжу в бібліотеку!

Іра. І я так само. Мені завжди хочеться щось новеньке почитати. Нещодавно я прочитала казку про Кирила Кожум’яка. Ото силач був! Уявляєте? За один раз заодно зі Змієм сім шкур витягав з Дніпра!

Андрій. Сильний був Кирило. А ще був відважний! Нічого не боявся!

Юля. У нього було добре серце. Пам’ятаєте? Коли до нього прийшли маленькі діти з проханням, він аж заплакав і пішов визволяти дівчину з полону. Він дуже любив дітей.

Іра. Він був українцем. А українці — народ добрий, працьовитий, сильний і відважний. І нам треба вчитися бути такими. У школі нас вчать бути добрими і працьовитими. Ми вже знаємо, що людина приходить у світ для добра.

Андрій. А ще в цьому світі треба бути розумними, знаючими, бо без знань аж ніяк не обійтися! Тому треба змалку вчитися пізнавати світ, вивчати різні науки. От і мій тато завжди наголошує, що хто не вчився, той прожив дарма.

Іра. А моя бабуся каже: «Чого Івась не навчився, того Іван не буде знати». Це означає, що треба вчитися з самого дитинства!

Юля. От у мене є книжечка з прислів’ями. Ті, що мені сподобалися, я собі переписала.

Андрій. Я також хочу переписати собі деякі прислів’я. Я знаю їх чимало, але хочеться знати ще більше. Моя мама каже, що знань забагато не буває.

Іра. Правду каже, але нема у світі такої людини, яка б усе знала. Та вчитися треба, це не зашкодить. Гляньте! А он наш Ромко. Давайте і його візьмемо в бібліотеку. Може, він також захоче взяти і почитати книжку.

Діти. Романе! Ходімо з нами!

Роман. Куди?

Іра. У бібліотеку. Там так цікаво!

Юля. Ходи, Ромчику! Не пожалкуєш. Візьмеш і собі книжку.

Роман. Я не хочу. У мене є що читати. І часу в мене нема...

Андрій. Не обманюй! Час у тебе є, а книжки у тебе нема. Сьогодні виставка в бібліотеці. Там нові ілюстровані книжки одержали. Є про рослинний світ.

Юля. І про Космос, і про нашу планету. Ходи, ходи! Треба більше читати, тоді більше будеш знати. Ось послухай:

Хто багато книг читає, той багато дуже знає.
Книжка кожного навчить, як на світі треба жить.
Пам’ятай, дитино мила, що знання — найбільша сила!
Що навчивсь в житті робити — за плечима не носити!
Школа всім, як рідна мати, нас старається навчати.
Повсякчасно і щодня всім дає міцні знання —
Найсильнішу зброю в світі, щоб могли ми краще жити.
Тож берися до науки і приймай цю зброю в руки!

Роман. Ну, добре, вмовили. Ви ж не відчепитеся...

Діти заходять у бібліотеку і зупиняються біля виставки книг, їх зустрічає бібліотекар.

Бібліотекар. А ось і мої маленькі читачі! Доброго дня, мої любі. Я вас сьогодні порадую! До вашого приходу я підготувала нові загадки. Хочете відгадати? (Бібліотекар читає загадки, а діти відгадують їх.)

Загадки

  • Не кущ, а з листочками. Не сорочка, а зшита. Не людина, а навчає. (Книжка)
  • Бачити — не бачить, чути — не чує, мовчки говорить, добре мудрує. (Книжка)
  • Добре бачить, а сліпий. (Неписьменний)
  • Біле поле, а мудрий на нім оре. (Письмо)
  • Снігові поля, чорні грачі. Хочеш розумним бути — бери і вчи! (Книжка)

Бібліотекар. Маю я для вас сюрприз! Крім виставки книг, ми помандруємо у світ казки, де зустрінемося з цікавими героями. А зараз ознайомимося з новими книжками. Ось, діти, нові казки, а це оповідання для дітей. (Бібліотекар коротко розповідає про нові надходження, називає автора, видавництво.)

Виходить Мудрець і починає ознайомлювати дітей із словниками.

Мудрець. Доброго дня, діти! Дозвольте і мені бути присутнім на вашому святі. Я — мудрець, багато знаю і хочу вам розповісти про цікавий світ книжок, щоб ви до них приходили щодня, як до цілющої криниці. Наука — це невичерпне джерело, до якого треба йти людині, щоб жити у цьому світі. Перед вами світ словників. Гадаю, вас зацікавило, чому я кажу світ словників? Це тому, що їх дуже багато і всі вони різні. Праця багатьох учених закладена в них. Вони ретельно збирали народні знання про мову і створили для нас чудових помічників. Наприклад, це — орфографічний словник. Він розкаже вам, як правильно писати кожне слово, як воно змінюється у реченні, які має закінчення в різних відмінках, в однині та множині, як правильно поставити наголос у слові. І коли ви сумніваєтесь, як написати якесь слово, то зверніться до словника, він вам у цьому допоможе.

Мудрець звертається до дітей, щоб вони розповіли про інші словники.

Мудрець. Є ще дуже багато інших словників. Про деякі з них нам розкажуть мої помічники, які захоплюються словниками і знають про них уже чимало. Тому, будь ласка, розповідайте!

Учень. Ось цей словник називається тлумачним. Сама назва говорить за себе. Він тлумачить значення кожного слова, щоб правильно вживати це слово у мові.

Візьмемо наприклад, слово цілющий, що ж воно означає? Словник пояснює його так: «Який має лікувальні властивості; пов’язаний зі здатністю зцілювати, лікувати, гоїти. Корисний для здоров’я, який сприяє зміцненню здоров’я». А ось інше слово. Скімлити — видавати протяжні, жалібні звуки (про тварин); набридливо скаржитися на кого-, що-небудь (про людину). І ще одне значення — давати відчуття тупого болю; нити, скніти, щеміти.

Цей словник можна читати й читати і щоразу щось нове дізнаватися.

Учениця. Перед вами словник іншомовних слів. Він пояснює іншомовні слова, що їх вживають у мові. Ми всі до них звикли, але іноді не розуміємо їхнього значення і вживаємо невлад.

Наприклад, слово лавина — це величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів.

Слово мансарда — це житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною.

А ось слово ажурний — означає прозорий, мережаний, ґратчастий. Переносні значення — майстерно й тонко зроблений.

І таких іншомовних слів досить багато в нашій мові. Чому їх називають іншомовними? Ці слова були запозичені з іншої мови. Якесь слово сподобалося, воно найкраще пояснювало предмет, особу, певну дію чи стан. От і ввійшло до нашої мови. А деякі українські слова також увійшли до різних мов і там вважаються іншомовними.

Учень. Існують фразеологічні словники, які допомагають правильно вживати вирази, будувати речення. Є перекладні словники, що дають переклад українських слів іноземними мовами і навпаки. Маємо словники синонімів, антонімів і багато інших. Всі вони допомагають краще вивчити рідну мову, правильно вживати і писати слова, будувати речення і гарно та правильно розмовляти. Тобто роблять людину високоосвіченою, культурною. Книга вчить нас, дає знання, робить людину мудрою, а словники допомагають нам у цьому.

Мудрець. А от такі книжки діти дуже полюбляють, тому що тут є багато малюнків і короткий опис. Це — енциклопедії. Вони бувають різні, але всі подібні тим, що дають стислу і повну інформацію про все на світі. Залежно від того, про що вони розповідають, таку й мають назву. Наприклад: «Мала дитяча енциклопедія», «Тварини», «Рослини». (Мудрець показує різні енциклопедії.)

Вони гарні і корисні, тому що збагачують новими знаннями, розширюють дитячий світогляд, привчають до самостійного пошуку інформації. Такі книжки можна не читати сторінку за сторінкою, як оповідання чи казку, а вибрати лише ту інформацію, що вас найбільше зацікавила. Є енциклопедії і для дорослих, але принцип у всіх однаковий — це науково-довідкове видання, що об’єднує в певній системі найістотніші відомості з усіх галузей знань чи будь-якої однієї. Це цінні книжки, що озброюють нас знаннями.

Отже, щоб бути розумним, треба багато читати, бо хто багато читає, той багато знає. Недарма люди кажуть, хоч око бачить далеко, та розум ще далі. Тому треба вчитися, бо вам, сьогоднішнім школярам, доведеться робити нові відкриття у науці і техніці. Навчання — нелегка справа, але ніколи не кажи — не вмію, а кажи — навчусь. Доклади всіх зусиль і одержиш перемогу. А зараз послухаємо дітей, їм є про що сказати.

Інна. Мені страшно було йти до школи, оскільки там все незнайоме: і діти, і вчителі. І це мене лякало. А сьогодні я навіть не уявляю, як могла жити без школи.

Нам казали мама й тато: «В школі знань дають багато.
Тільки, діточки, старайтесь, наполегливо навчайтесь!
Вас навчать книжки читати, гарно в зошиті писати.
І привчать до дисципліни, успіх прийде неодмінно.
В школі вчать, як в світі жити, з усіма дітьми дружити.
І співати, й танцювати, і вірші декламувати.
Школа — це дзвінка країна, тут навчається дитина.
Пізнає усі дива, вивчить чарівні слова,
Щоб чудово розмовляти й добре рідну мову знати,
Відкривати дивосвіт й мудрими іти у світ.
В школі роблять перші кроки, є перерви і уроки.
Є цікавого багато. В школі кожен день, як свято!»

Пісня про школу.

Артем. Переступивши поріг школи, ми нічого не вміли: ні читати, ні писати, ні лічити. Але за роки навчання у школі багато чого навчилися: одержали чимало знань, навчилися вчитися, можемо самостійно знайти інформацію про те, що нас цікавить. Головне в житті — не лінуватися — це я добре засвоїв. Бо лінь — це погана порадниця.

Хто про себе добре дбає, той знання хороші має.
Кажуть люди недарма: вчення світ, невчення — тьма.
Той, хто грамоти уміє, добре жне і добре сіє.
А хто пише та малює — діточок своїх годує.
Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
Тож потрібно добре вчиться, у житті це знадобиться.
Бо знання — велика сила, що дає людині крила.
Може мудрою зробити, щоб чудово в світі жити.
А людина кожна знає — діло майстра величає.
Тож і ти часу не гай, а науки всі вивчай!

Андрій. Спочатку мені страшно було йти до школи, здавалося, що я нічого не навчуся, але згодом зрозумів, що в школі легко і цікаво. З великим бажанням йду на заняття. Щодня в школі дізнаюся про щось нове, а це дуже цікаво!

Коли учитися охота, то вийде будь-яка робота.
Бо легко того научати, хто хоче все на світі знати.
Хто хоче вчитись, хоче знати, той вміє труднощі долати.
Йому відкриті всі дороги і він прийде до перемоги.
І тільки, хто знання здобуде, той у житті щасливим буде.

Іра. Так, я також дуже люблю школу, люблю вчитися, бо з кожним днем ми стаємо розумнішими, вихованішими. Ми дорослішаємо і мужніємо в школі та одержуємо нові знання.

Я залюбки іду до школи, тут жде мене моя сім’я.
І не лінуюся ніколи, ми всі вчимося — ти і я!
І мудрими ми хочем бути, одержати нові знання.
Науки прагнемо збагнути, щоб не блукати навмання.
Бо світ чарівний, наче казка, й проблем багато є у нім.
Тож вчімось, діточки, будь ласка, знання сьогодні треба всім!

Бібліотекар. Я вам обіцяла, що сьогодні ми потрапимо у світ казки. Зараз до нас завітають казкові герої, і ви відгадаєте, з якої вони казки.

Виходять казкові герої у костюмах. Кожен з них говоритиме характерну фразу зі своєї казки, а діти мають назвати цю казку.

Іван-царенко (плаче). Як же мені не плакати? У братів моїх жінки як жінки, а мені доведеться зелену жабу з болота брати... Чи ж вона мені рівня? («Царівна-жаба»)

Маруся. Е, тату, ситніш над усе — земля-мати, бо вона всіх годує і напуває; прудкіш над усе — думка, бо думкою враз куди захочеш перелетиш; а миліш над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути. («Мудра дівчина»)

Телесик. Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла! («Телесик»)

Іван. Ви питаєте, пане, де той міст, що я про нього говорив? А він, пане, розтопився так само, як те заяче сало, що ви про нього говорили. («Заяче сало»)

Коза. Ні, дідусю, я не пила, я й не їла, тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через кладочку та вхопила води крапельку, — тільки й пила, тільки й їла! (Коза-Дереза)

Хвеська. Еге, що. Тепер уже не одбрешешся! Саме тоді й було, як ми рибу в лісі збирали й бублейна хмара йшла, а в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався. («Язиката Хвеська»)

Бібліотекар. Ось ви і відгадали всі назви казок. А відгадали ви тому, що читали ці казочки. Отже, це ще раз говорить про те, що хто багато читає, той багато знає. Тому діти і ходять до школи, щоб навчитись, багато читати і багато знати. Знання — всьому голова. А без знань, як без води: і ні туди і ні сюди.

Мудрець. Щира правда. Так воно і є. Школа дає знання, а обов’язок кожної дитини — ці знання взяти, не лінуватися, а намагатися вчитися. А зараз ми послухаємо дітей, котрі підготували вірші саме на цю тему.

Микола

Себе скрізь покажи ділами
І силу волі завжди проявляй.
Умій переконати всіх словами,
А з кулаками в бійку не вступай.
Учись чудово й гарно розмовляти,
Бо ж мова наша — чисте джерело.
Учися щиро й мудро так сказати,
Щоб всюди розливалося тепло.
І щоб в серцях відразу завесніло,
І чарівна веселка ожила.
В очах людських щоб радість заясніла
І щира пісня в небо попливла,
Бо сила слова мудрого — чарівна.
Й на це завжди в житті своїм зважай.
А наша мова українська дивна —
Її з любов’ю в серденьку вивчай.

Юля

Всі стежечки ведуть до школи,
До сонця знань, живого світла!
Не забувай цього ніколи
І щоб душа твоя розквітла,
А розум повнився знаннями,
То не лінуйсь, учись, старайся.
Дружи із добрими ділами.
Себе збороти намагайся.

Артем

Біжить аж до школи від твого порогу
Дорога у світле й щасливе життя.
Сміливо рушаймо у світлу дорогу,
У наше веселе й дзвінке майбуття!
Відкрий нам скарби свої, школо, прекрасні,
І дай доброти, і любові вділи.
Щоб душі у нас стали світлі і ясні,
Й розумними щоб ми по світу пішли.

Настуся

Школа, наче мати, всіх нас пригортає
І дає знання нам, щоб ішли у світ.
І у людських долях ясним сонцем сяє
Дорога і рідна нам з маленьких літ.
Це дитинства світла й радісна країна.
Тут вирують щастя і пісні, і сміх.
Вчиться пізнавати світ складний дитина,
Тут відкриті двері для дітей усіх.
В школі ми вчимося вчитися й дружити,
Труднощі долати і злітати ввись.
Мріяти, трудитись і перемагати...
Все це знадобиться у житті колись.
Школа, наче мати, світ нам відкриває.
Знань міцну основу нам дає щодень,
Ще й таланти наші щедро розвиває
І дарує дітям тисячі пісень.

Діти виконують пісню.

Учень 1

Де не візьме й велика сила —
Знаннями треба надточити.
Тож пам’ятай, дитино мила,
Без знань у світі не прожити.

Учень 2

А є знання — є й перемога,
Хоч знань не купиш і за злото.
От з розумом — ясна дорога.
Без знань і золото — болото!

Учень 3

Як є знання, то без вагання
Упевненішим буде слово.
Не бійка, а переконання.
І перемога вам готова!

Учень 4

Знання — це скарб з усіх найбільший,
Бо в світі все здолати може.
Розумному завжди видніше,
Знання ж і силу переможе!

Учень 5

Без труда плода немає —
Мудрість так нас научає.
Щоб чомусь тобі навчитись,
Треба добре потрудитись.

Учень 6

Хочеш їсти калачі,
Не сиди на печі.
Лінь жени із тіла сміло
І скоріш берись за діло.

Учень 7

Не бреди в світ навмання,
Здобувай скоріш знання.
Що научишся робити —
За плечима не носити.

Учень 8

Кажуть люди недарма:
Вчення — світ, невчення — тьма.
Мудрими ж не народились,
А всього самі навчились.

Учень 9

Добре ще того навчати.
Хто і сам все хоче знати.
А тому часу не гайте,
Вчіться, вчіться і читайте.

Учень 10

Книга вас завжди навчить,
Як на світі треба жить.
Вчитель виведе в дорогу
І прийде на допомогу.

Учитель. Школа — це світла дитяча країна, у якій діти навчаються, ростуть, мудрішають і міцніють. А книжка — це життєдайне й чисте джерело мудрості, без якого не обійтися нікому, бо в ній зібрані всі знання людства. А тепер відгадайте загадку: «Снігові поля, чорні грачі, хочеш розуміти — бери та й вчи!» (Книжка) Загадка ця в собі містить ще й наказ, коли хочеш щось зрозуміти, то бери та й вчи. Бо самі знання до людини не прийдуть, треба докласти максимум зусиль, щоб оволодіти ними і стати розумним. Знання — це найбільший капітал, який завжди залишається з людиною.

А тепер ми з вами складемо про це свої вірші і доберемо потрібні слова в риму та будемо дотримуватися тих порад, що їх дає нам народна мудрість.

Школа всіх нас пригортає
І, як мати, ... (захищає).
Тут вчимося ми й ростемо,
По країні знань ... (ідемо).
Дай знання нам, школо-мати,
Щоб усе могли ми ... (знати).
Бо знання — велика сила,
Що дає людині... (крила).
І дає людині світло,
Щоб її душа ... (розквітла).
Сонечка без знань нема.
Як вночі — одна ... (пітьма).
А хто грамоти уміє,
Той чудово жне і... (сіє).
Хто завжди книжки читає.
Той усе на світі... (знає).
А хто має вже освіту.
Той побачить більше ... (світу).
Бо освіта — прехороша,
А знання найлегша ... (ноша).
Тож ніколи не лінуйся,
А учися і... (тренуйся).
Наполегливо навчайся,
Бути першим ... (намагайся).
Треба всі науки знати,
Щоб в житті... (перемагати).
Бо знання — це скарб і диво.
З ними йди в життя ... (щасливо).
Пам’ятай, дитино мила,
Що знання — найбільша ... (сила)!
Скарб і капітал найбільший.
Пречудовий, ... (найсвітліший)!

Відгуки

Social comments Cackle