Надія Красоткіна

Лісова школа

Свято про школу

Мета: розширювати уявлення учнів про школу і навчання. Розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати бажання стати успішним учнем.

Зала, де проводиться свято, прибрана квітами, листочками. На сцені декорації лісу: великі дерева, квіти, де-не-де гриби, пеньки. Лине тиха музика, на стежку виходить ведучий.

Ведучий

Ви не бачили ніколи,
Як звірята йшли до школи?
О! Про це цікаво знати...
Хочу всім вам розказати.
Звірі, як і людські діти,
Вміють плакати й радіти,
Вміють бігати, стрибати
Й хочуть все на світі знати,
Їх же мусить хтось навчити,
Як у лісі треба жити.
Тому школу в певний строк
І відкрив Лісовичок.
Щоб усі малі звірята
В школі все могли вивчати.
В гарний день, в осінній час
Всі прийшли у перший клас.
Різношерсті, вередливі,
Мовчуни і галасливі,
Схожі трішечки на нас —
Всі зійшлись у добрий час:
Боязкі, смішні й сміливі —
Звірі всі були щасливі.
Як тут буде ще не знали,
Але всі поприбігали.
Лісовик малят зустрів
І до класу їх повів.

На сцену по черзі виходять: Метелики, Коник, Жабка, Поросятко, Вовк, Лисичка, Зайчик, Півник, Ослик, Ведмедик і сідають на пеньки. Лунає дзвінок, на галявині з’являється Лісовичок.

Лісовик

Добрий день, мої малята,
Гарні лісові звірята.
На пеньочки посідайте,
Крику лише не здіймайте.
Як ведеться, для порядку,
Познайомимось спочатку.
Вчитель я ваш — Лісовик.
А до крику я не звик.
Тому завжди пам’ятайте,
Вушко вгору піднімайте.
Щось як хочете сказати,
Можна й лапку ще підняти.

Метелики просять слова.

Метелики

Ми до школи так хотіли,
Ми не йшли сюди — летіли!
Родом ми з куща порічки,
Що росте там, біля річки.
— Й будемо навчатись ми
Аж до лютої зими.
— Будем вчитись і самі,
По ущільненій програмі.
— Нам все зразу треба знати,
Ми ж: узимку будем спати.
— І дивитись гарні сни
Аж до теплої весни.

Коник

А я — Коник стрибунець,
Кажуть — хлопчик-пустунець.
Але це, звичайно, жарти!
Просто я люблю співати!
А учитись буду гарно,
Я ж прийшов сюди немарно!
Щось я ще хотів сказати,
Але дайте поспівати!

«Звірята» виконують пісню про школу.

Жабка

Я з болота прискакала,
Знань у мене зовсім мало.
А тому я хочу вчиться —
У житті це знадобиться!
Поки тепло й сонце гріє,
Щось навчитися зумію.
Бо як стануть холоди —
Більше не прийду сюди...

Поросятко. Вчителю, Лісовичку! (Піднімає руку.) Поросятко я, хрячок.

Як сидіти тихо маю,
Коли вовк мене кусає?
Я учитися так хочу,
А Лисичка знов лоскоче!

Лісовичок

Діти, любі, не сваріться,
Не кусайтесь, не гризіться.
Всім у мирі треба жити
Й лісові науки вчити.
Треба, бачу, брати дрин...
Вас багато, я — один!

Вовк

Ніжні всі такі — не знаю...
Я їх зовсім не кусаю.
І нікого я не товк,
Я звичайний сірий Вовк.
Порося оте зелене,
Хай собі іде від мене!

Лисичка

Й я його не лоскотала.
Це воно вам набрехало.
Я ж учитися прибігла,
В школу вашу ледве встигла!
Бігла лісом і лугами,
Загубилася без мами.
Та дорогу все ж знайшла
І учитися прийшла.

Зайчик

А я біг, стрибав, стрибав,
Від Лисички утікав.
І хоч як її боюся,
Та разом у школі вчуся.
В неї хитрість є і злість,
Але хай мене не їсть...
Нам би з нею подружитись,
Ми ж усі прийшли учитись.

Півник

Правду каже наш вухань.
Ми прийшли в Країну Знань.
А тому потрібно вчитись
І дружити, а не битись.
І тому хай кожен знає —
Знань багато не буває!
А хто рано устає,
В того все на світі є!

Ослик

Я — Віслюк. Прийшов учитись.
Дуже хочу я змінитись.
Бути впертим — всім на сміх,
А ледачим — просто гріх.
Хочу все на світі знати
І характер поміняти:
До науки впертим бути,
А про лінь свою забути...

Ведмедик

Я до школи теж хотів,
Та в гущавину забрів.
Там ото медку наївся,
Ледь було не запізнився.
А у школі ж так цікаво,
Тут життя проходить жваво!
Будемо не тільки вчитись,
А зумієм подружитись.
То ж спасибі вчителям,
Що знання дарують нам.
І, як кажуть, за науку
Вчителя цілуй у руку.
Ми ж, як гарні й добрі діти,
Подаруємо їм квіти!

Діти дарують квіти присутнім на святі учителям.

Відгуки

Social comments Cackle