Надія Красоткіна

Матеріали для літературно-музичного вечора для молоді «Музична весна»

Любов

Усе найкраще в світі — від любові.
Любов приходить і живе в серцях.
Вона підносить, як звучить у слові,
І зачаровує у музиці й піснях.
Любов уміє серце окриляти —
Це надзвичайне, дивне почуття.
Коли ж уміє серденько кохати,
То казкою наповнене життя.
Тоді весь світ чарівний зацвітає,
А в лісі навіть папороть цвіте…
Людина вже не ходить, а літає.
І щедрість, й доброта в душі росте.
І хочеться весь білий світ обняти.
Тоді ти вільний і нема оков…
І хочеться літати і співати —
Як світом править ласка і любов.

О, музика!

О, музика! В тобі велика сила,
Ти здатна підкорити все-усе!
Даєш людині дивовижні крила
І сила ця мене у світ несе.
Ти здатна рубежі усі здолати,
Підняти і над світом піднести.
Захоплення з любов’ю поєднати
І закохати в себе можеш ти…
О, музика! В тобі любов і ласка,
Найпотаємніші, найвищі почуття.
Заходиш в серце, наче мудра казка,
Й не можна розібрати до кінця
Це сон чи дійсність, але так чудово,
Що ти пливеш, звучиш… Що ти жива…
Встає над світом сонце малиново,
Й не треба навіть думи і слова…
Ти все розкажеш звуками живими,
Що поєдналися й звучать у всій красі.
То зазвучиш акордами легкими
І задзвениш у вранішній росі,
І розіллєшся морем первоцвіту,
У хвильках захлюпочеш на ріці
І розлетишся по усьому світу
З гітарою чи скрипкою в руці,
Бо ти жива. І я признатись мушу —
Неоціненний дар для мене ти.
Так солодко ти запливаєш в душу,
Тебе навіки хочу зберегти.
Щоб ти завжди-завжди в душі звучала,
Підтримувала в радості й журбі.
Підносила, любов’ю окриляла…
За все спасибі, Музико, тобі.

Весна

Весна! Весна — таке чарівне диво!
Весь світ звучить, співає і цвіте!
Повсюди квіти й чари. Так красиво!
А в синім небі сонце золоте.
І білі хмарки, наче в океані,
Пливуть і манять, кличуть вдаль мене.
Пісні звучать чарівні, полум’яні
І все таке казкове і земне.
Звучать повсюди трелі солов’їні,
Немає їм початку і кінця…
І жайворонок у небесній сині
Піснями заворожує серця.
Усе звучить, співає і лунає,
Струмок і річка, поле і гаї…
І музика ця душу надихає…
Весна! Краса! І в серці солов’ї…

Весна іде

Встає над світом сонце променисте
І будять всіх замріяні гаї.
Краса ж яка! А небо чисте-чисте!
Дарує людям світ пісні свої…
Десь жебонить джерельце під вербою,
І шепотить замріяна трава,
Дзвенять стрижі над чистою рікою
І лине всюди музика жива.
Дзижчать комашки різні над квітками,
Десь вітерець співає у гіллі.
Хай лине наша пісня між зірками…
Іде весна чарівна по землі.

Музика

О! Музика! Яке це справді диво,
Вона підносить в сині небеса.
Ти невагомий і летиш щасливо,
А навкруги простори і краса.
І стільки щастя, радості легкої,
Любові, світла, ласки навкруги,
Краси божественної, неземної,
Реальність враз втрачає береги….
А хвиля музики тебе несе, гойдає,
Відносить в загадковії світи.
І вабить душу, ніжно пригортає.
Частинкою її стаєш і ти.
І все земне уже неактуальне,
А лише музика в твоїй душі луна.
То спрагла, лагідна, а то печальна,
Але тобою випита до дна.

Весна

А над світом весна квітує,
Й залітає до нас у серця.
І любов, і красу нам дарує,
І вдягає у цвіт деревця.
А земля ніжно квіти леліє,
До грудей вітерцем прихиля.
Їх росою сріблястою миє.
Усміхається квітам Земля.

Весна і музика

Весна і пісня, музика — натхнення!
Душа нестримно проситься в політ.
Любов у серці як благословення…
І скільки б не було вам зараз літ,
У вашім серці музика лунає,
Бо йде весна, в цвіту уся земля.…
І почуття милішого немає,
Як та любов, що серце окриля.
То ж хочеться у небеса злетіти,
Піднятися над простором земним.
І мріяти, надіятись, любити
І щастя дарувати всім-усім!

Квітує земля

Весна! Весна! І сонечко в блакиті,
Повсюди квіти, дні такі ясні!
Червоні маки і волошки в житі,
І незрадливі, трепетні пісні.
Уся природа в захваті співає,
Чарують серце трелі солов’я.
Маестро-вітер у гіллі зітхає,
Від ніжності квітує вся земля…
Любов і ласка душу окриляє,
Краса чарує серце навесні.
Весна закохує, захоплює, співає…
Нові й нові народжує пісні.

Світанок

Джерельця в лісі тихо задзюрчали,
Світанок народився весняний.
Пісні чарівні всюди зазвучали.
А ти до них прислухайся мерщій…
Бо це казкові звуки, дивовижні,
Народжені у світанковім сні…
Вони бентежні, чарівні і ніжні,
Сріблясті, чисті, світлі і ясні,
Що росами на ніжні трави впали,
Й веселкою повсюди зацвіли.
І струни серця раптом зазвучали,
Бо не озватись просто не могли…

Мій рідний край

Мій рідний край співає світанково,
Тут так багато сонця і краси.
І виграє промінням веселково
У крапельках сріблястої роси.
Мій рідний край! Чарівна Україна!
В моєму серці ти лише одна!
Для тебе почуттів моїх вершина!
Бо ти найкраща в світі сторона.
Тут все зігріте сонцем, найсвітліше,
Дитинство, юність, перші почуття…
І руки мами добрі, наймиліші,
Й стежини, по яких іду в життя.
Мій рідний краю, світла Україно,
В душі легенди і казки ясні.
Люблю тебе я щиро і дитинно,
Для тебе, рідна, всі мої пісні.

Надходить вечір

День натрудився. Сонечко сідає,
За горизонт відпочивати йде.
Останній промінь ніжно посилає,
Вечірній спокій в хату приведе.
А вечір, як завжди, не забарився.
Весняний вечір, спокій і краса.
Сріблястою росою рясно вкрився,
Розсипав зорі скрізь на небеса.
Вітрець затих, а спеки вже немає…
Легким туманцем тягне від ставка…
Вечірня зірка в хату зазирає,
Десь лине пісня тиха і легка…
І соловейко свище, не вгаває,
Немає трелям краю і кінця…
Бентежить душу і серденько крає…
Це так любов приходить у серця.

Весна і мама

Весна і мама, ви такі подібні —
Даєте на землі нові життя.
Красиві, гарні, наче сестри рідні,
Весна — красу, а матінка — дитя!
І між собою вас не розлучити,
Весна і мама — разом назавжди!
Без вас не можна в світі цім прожити,
Як без повітря, сонця і води…
Матусю, мамо, мила ніжна нене,
Я вдячна долі, що ти в мене є.
Ти щастя й радість, сонечко для мене,
Спасибі, рідна, за життя моє!

Ніч

Така чарівна ніч накрила береги,
Поля, луги і гори, і ліси.
І таємниця скрізь, і казка навкруги…
Лиш зрідка чути дивні голоси.
Усе затихло, спить, а чорна ніч пливе,
У небі світять диво-зірочки…
У спокої яснім поснуло все живе,
Та не дівчата і не парубки.
Бо таємнича ніч їм спати не дає,
І їх душа летить до зірки в небеса…
Як є свята любов, кохання в серці є,
І нічка чарівна, натхнення і краса…
Така таємна ніч шепоче всім казки,
У чорне небо місяць виплива…
І тиша навкруги, та миготять зірки,
І музика в серцях… То ж зайві всі слова

Весна і музика

Весна і музика наповнюють усе,
Весь білий світ в полоні у весни.
Весна любов і чари нам несе
І таємничі, та казкові сни.
Весна і музика по всій моїй землі,
Усе квітує і усе звучить.
Несе нас музика у небо на крилі
Яке це щастя в цьому світі жить!
Стрічати ранки росяні ясні,
І дивуватись квітам повсякчас,
Купатись в звуках і співать пісні,
Що створені й написані для нас.
Природа пише музику сама,
Прислухайся — у ній усе звучить!
Так ніжно, щиро, фальшу в ній нема…
То ж хочеться співати і любить.

В краю моїм мелодії весни

В краю моїм мелодії весни
Звучать на струнах серця дивовижно.
Приходять, проникають в наші сни
І зігрівають душу ніжно-ніжно.
Закохують, освітлюють вони,
Несуть у Всесвіт на казковій хвилі.
Звучить в краю симфонія весни.
Чарівні звуки, дивовижні, милі…

Весна музична в юності моїй

Весна музична в юності моїй,
Весна казкова, ніжна, загадкова.
Про це я розповім у музиці своїй,
А пісня ця натхненна і чудова.
Вона підносить в небо на крилі,
Де стільки щастя, кольору і світла…
Де навесні літають журавлі…
Де від пісень душа моя розквітла.
Весна музична, дивна, чарівна,
Усім любов й красу подарувала.
Вона чудова, світла, осяйна…
Закохані серця нам об’єднала.

Відгуки

Social comments Cackle