Живемо в гармонії з райдужним світом,
З пташками, що радують співом нас літом.
Ми робимо гарні хатинки для пташки,
Щоб ліс не загинув від злої комашки.
Щоб ліс був зеленим, співочим, здоровим,
Красивим, казковим і просто чудовим!

І от навесні, коли сонце пригріє,
Розсада у нашій теплиці дозріє.
Ми садимо квіти круг школи повсюди,
Радіють всі учні, а з нами всі люди.
Кущі і дерева ми садимо в місті,
Щоб вулиці стали чудові і чисті.
А де пустирі є за містом брудненькі,
Посадять там діти ліси молоденькі!
Як дерево кожна посадить дитина,
То буде зелена моя Україна!

Вчимося, досліджуєм різні об’єкти.
Тварин дуже любимо, пишем проекти,
Вивчаємо край свій: озера і ріки,
Щоб раєм Волинь наша стала навіки.
Щоб всіх чарувала гаями, лісами,
Посаджених нині в краю ріднім нами.
А ще виростаємо добрі та дужі,
З любов’ю в серцях, до всього не байдужі.

Усіх закликаємо край наш любити,
В гармонії з світом навколишнім жити.
До учнів з концертами часто ідемо,
Знання з екології дітям несемо.
Про світ чарівний, про тварин і рослини,
Це дуже потрібно тепер для людини.
Бо рідну природу потрібно всім знати,
Щоб землю свою від біди захищати.

У школі ми весело й дружно живемо.
До лісу у вересні завжди ідемо.
Ми там день Здоров’я проводимо гарно,
І той відпочинок проходить не марно:
У лісі поводитись чемно вчимося,
Усе прибираєм, коли наїмося,
Звірят не лякаєм, дерев не ламаєм,
А ліс від забруднення скрізь очищаєм.
Бо ліс — це повітря, ґрунти, чисті води!
Як ви йдете в ліс — не робіть в ньому шкоди!

Так от, інтереси у клубі в нас спільні,
Проводимо в ньому години всі вільні.
Багато працюємо всі і вчимося,
За різну роботу всерйоз беремося.
Питання, що є, не прості й не легенькі,
Тому і здобутки у нас чималенькі.
Місця призові в нас і грамот багато.
І кожна хороша робота — це свято.
Ми вам показали усе це наглядно,
А зараз про ліс поговорим докладно.

Співаєм пісні про свій край — Україну,
Про рідну, найкращу свою і єдину.
Уміємо в віршах красу передати,
Пейзажі у ріднім краю змалювати.
Ліси і діброви, чарівні гаї,
Де з ранку до ночі дзвінкі солов’ї,
Малюєм з дитинства безмежну красу,
Де пташечка п’є з квітки чисту росу.
І наші малюнки найкращі в країні,
То ж перші місця зайняли в Україні!

Ліс — це земля, де лиш дерева домінують,
А в нижнім ярусі — чагарники густі.
В тісній гармонії рослини співіснують,
Тварини й організми надпрості.
В лісах усе у злагоді й, цікаво,
Що разом всі утримують баланс:
Повітря тут очищене на славу
І для фільтрації води — є шанс.
Ліс — регулятор водного режиму,
Ґрунти оберігає, гори і поля.
Повітря киснем він збагачує незримо.
Була колись в лісах уся Земля...
Лісами вкриті континенти й нині,
Хоч набагато менше, як колись.
Крім Антарктиди (там морози сильні),
А всюди ліс чудовий, подивись!
Є саксаулові ліси і дощові тропічні,
Та хвойні, листяні і мішані ліси,
Густа тайга. Не всі для нас є звичні
Й звучать вони на різні голоси.
Бо водяться в лісах і звірі, й різні птахи,
Зайці, ведмеді, зубри, кабани...
І кажани, і павуки, й комахи
Та в лісі — в ріднім домі всі вони.
То ж для Землі-планети ліс важливий,
Глобальний фактор, що підтримує життя.
На сході сонця, від вологи сивий,
Запрошує людей робити відкриття.

І оздоровче значення ліси ще мають!
Ти з добрим наміром у ліс якось зайди.
Від фітонцидів, що дерева виділяють,
Усі мікроби гинуть назавжди.
Аерозолів, газу й пилу тут немає,
Сосна уся в живиці, як в сльозах.
Людина тут повітрячко вдихає
У 300 раз чистіше, як в містах.
Якщо у лісі з шість годин пробудеш,
То заспокоїшся, і гарним буде стан.
Добрішим станеш, веселішим будеш.
І знають всі — це правда, не обман!
У лісі прочищаються легені,
Приходить сила у людські тіла.
Та заспокоюють нас деревця зелені.
І здоровішаєш ураз! Такі діла...
А ще в лісах є лікарські рослини —
Вивчай ретельно їх, не байдикуй!
Нарви меліси, глоду і крушини,
Шипшиною, ромашкою лікуй.
Є беладона, мальва, і малина
Й ще триста видів лікарських рослин.
Є повитиця, материнка і калина,
Алтея, деревій, калачик і полин.
Зірви лаванду, кропиву і м’яту,
Конвалію і тирлич, і чебрець.
У когось листя можна попрохати,
Квітки, насіння, бульбу, корінець,
Кору, цибульку, бруньку чи стеблину
Збирай в часи ранкової роси.
І вітамінну ягоду ожину
З живого лісу в хату принеси.
Та міру знай, учись, коли що рвати,
Коли копати можна корінець...
То ж на Купала йди траву збирати,
Коли у травах сили є вінець!

Ресурсне значення у лісу теж велике,
Тут деревина цінна для будов.
Бо ж треба хату збудувати чоловіку.
З відходів можна нарубати дров.
І меблі часом виготовить треба,
Та олівці, папір, бо як без них?
В людей у цьому завжди є потреба.
Не обійтися без ресурсів цих.
А навесні ліс соки нам дарує:
Березові й кленові запашні.
Й бруньки живильні людям пропонує,
Від цього дуже радісно мені.
Я в лісі потім з кошиком блукаю
І заглядаю в лісові кутки.
То вітамінні ягоди збираю,
А то лисички, чи боровики.
А ягід тих у лісі є нівроку:
Суниць, чорниць, малини і лохин,
Брусниці, часом не ступити й кроку,
Калини, журавлини і ожин.
А восени для радості і втіхи
Гриби беру і на красу дивлюсь.
З ліщини я зніму міцні горіхи
І з друзями я ними поділюсь.

Дуже любимо природу
І не нищимо її.
Нам приносять насолоду
Ліс, діброви і гаї.

Ми ліси чудово знаєм
Всі: старі і молоді.
В лісі ягоди збираєм,
Ціле літо ми в труді!

У лісах ростуть дубочки,
Сосни-велетні в красі!
Ми збирати йдем грибочки
Рано-вранці по росі!

Ще збираємо горіхи,
Трави, квіти, глід і сік.
То ж для користі і втіхи
Вистачить на цілий рік!

Дуже любимо природу
І саджаємо ліси.
Це для захисту природи,
Насолоди і краси!

Закликаємо сьогодні
Всіх дорослих і малих.
Бережіть ресурс природній —
Тоді вистачить для всіх!

Захоплююсь лісів одвічною красою,
І деревом, що в небо потяглось.
Милуюся туманом, чистою росою,
Промінням, що від сонця розійшлось.
І бачу в лісі дивовижну казку,
Що в кожній квітці і в листку живе.
Старого лісу відчуваю ласку,
Вгорі по небу сонечко пливе.
І сіє промені, тепло усім дарує,
І поїть світлом вранішню красу.
Весною роки тут зозуленька рахує
І з квітки п’є водичку чи росу...
Чарівний ліс — натхнення для поета!
Все заворожує і серце веселить.
І народилася в душі моїй соната —
Космічна музика у серденьку звучить.
У лісі стільки музики і казки,
Веселка повна диво-кольорів.
Краси земної, неземної ласки,
Тут стільки звуків, фарб і форм, і див...
І я стою у лісі під сосною...
А ліс шепоче листям і шумить.
Верхівки крон зійшлися наді мною.
Хіба ж без лісу можна в світі жить?..

Ліси удобрюють ґрунти і захищають
Тоді ерозії на них немає.
Це люди ще з віків далеких знають,
Де є ліси, там землю не змиває.
Саджай ліси і будеш процвітати,
Не буде зсувів з гір і руйнувань.
Міцне здоров’я будеш завжди мати,
То ж прокладай доріженьку до знань.
Де є ліси, там повноводні ріки,
Там чисте і прозоре джерело.
Птахів і звірів у лісах без ліку,
Їм ліс дарує затишок й тепло.
Там шум відсутній, де ліси зелені,
Повітря свіже, хоч бери та пий!
Бо ліс великий — це Землі легені!
Багатий й щедрий ліс і не скупий.
А хто в своїм краю ліси рубає —
Рубає гілку, на якій сидить.
Сьогодні він іще не уявляє,
Що в цьому світі без лісів — не жить!
Екологічна катастрофа стане,
Сповзуть ґрунти і ріки пропадуть...
Ліс кисень постачати перестане,
А без повітря люди не живуть.
Садіть ліси і про природу дбайте,
Бо люди теж частиночка її.
І бережіть ліси! Садіть, а не рубайте!
Життя прекрасне буде на Землі!

Ми живемо у батьківськім краю,
Де є ліси, і гори лісом вкриті.
Ми землю дуже любимо свою,
Найбільш за все на цілім білім світі.
У лісовім краю ми з вами живемо,
До лісу ходимо завжди відпочивати.
Гриби і ягоди у лісі беремо,
Свій рідний край стараємось вивчати.
Хоч ще й малі — посадимо ліси,
Щоб бур’яном земля не заростала.
Щоб на Землі побільшало краси
І щоб Земля уся квітуча стала.
І Україна зеленіла у лісах,
А всі були здорові і веселі.
Щоб доброта буяла у серцях
І линув сміх із кожної оселі.