Надія Красоткіна

Осінній бал

Свято осені

Мета: розкрити красу осінньої пори у рідному краю. Розвивати вміння спостерігати за змінами у живій і неживій природі. Виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: осінні букети, листочки, малюнки учнів.

Дівчина. Чарівна і неповторна осіння палітра. Невимовні пахощі наповнюють прохолодне повітря. Догорають яскравим полум’ям останні квіти. Спокій і тиша наповнює все навколо. І лише зрідка дихне легкий вітерець і пограється опалим листячком та й знову кине на землю золото осені. Та ще коники-стрибунці аж до ночі сюрчать на срібних цимбалах свої пісні, бо ж кому співати, як пташок немає... А в бездонному небі — чиста просинь! І хочеться знятися у високе безмежне небо, і летіти в невимовно чарівній синяві, летіти, летіти... Бо в тобі звучить неповторна музика любові до всього світу, звучить глибоко, на струнах серця і робить тебе ліриком, поетом...

Хлопець. Тебе захоплює ця музика душі і несе ввись. І хочеться обняти весь білий світ, пригорнути до себе, зігріти своїм великим почуттям. Бо твоє серце наповнюється по самі вінця любов’ю, добротою, коханням, ніжністю... А ще тихим сумом. Бо невдовзі пройде ця первозданна краса чарівної осені. І заспівають небеса свої сумні пісні. Це ще буде, але потім, пізніше. А зараз в повітрі летять павутинки бабиного літа, сміється осіннє сонечко, небо манить увись... Природа справляє казковий осінній бал, загорнута в дивні і незбагненні кольори. Тож нехай кожна душа тішиться і насолоджується неповторною красою золотої осені. Сьогодні ми прийшли на цей осінній бал.

Дівчина

Пора осіння тиха й чарівна.
Земля вночі туманами сповита.
Вдень лине тихо музика сумна
На павутинні бабиного літа.
Й пливе між листям кольоровий сум,
Осіннім сонцем ледве вже зігрітий.
В сухому листячку сховавсь од вітру шум,
І холодок проймає гордовитий.
Палітра осені яскрава ще й жива.
Жоржини кольорові серце гріють.
Та вранці паморозь травичку покрива,
І від морозу квіточки сивіють.
Рослинний світ потроху завмира,
Тускніє барв рясне палахкотіння.
Тому й тужлива осені пора,
Бо світ піде зимі у володіння...

Хлопець

Вже у природі чари осінні —
В золоті листячко.
Скрізь натяглися струни чарівні —
Бабине літечко.
Струн тих торкнувся вітер-маестро,
Наче до струн душі.
І заспівали в лісі оркестри
Найпотаємніші.
Все стрепенулось і заспівало
В цей неповторний час.
Листя опале всюди кружляло
Жовтий осінній вальс.

Діти виконують танець «Вальс осінніх листочків».

Дівчина

Яка чудова на землі обнова!
А в синім небі музика пливе.
Відкрийте душу для пісень і слова,
І хай вона від цього оживе.
Хай полетить високо, заспіває
У цей прекрасний, неповторний час.
Хай лине музика і хай Земля співає
В осіннім золоті чарівний ніжний вальс...

Діти виконують пісню про осінь.

Хлопець

Краса глибоко в душу проникає
І заворожує, і обпікає нас.
Це осінь щиро в гості закликає
Пройтись в природу в дивовижний час.
Душа від ніжності чарівної радіє,
Віта поезію осінньої пори.
Все золотиться ніжно, багряніє,
Сміється сонце радісно згори.
І стільки чарів в осені, і рими,
І стільки звуків, шелестів в ній є,
Що в кожне серце проника незримо
І збайдужіти людям не дає.

Дівчина

Піднімалось сонечко поволі
У свою дорогу нелегку:
Посиділо трішки на тополі,
Та й спустилось спати за ріку.
Тут же сутінки нараз повибігали,
І розсілись чинно по кутках.
У садки, в ліси понаповзали,
Залягли в деревах і в кущах.
А за сутінками йшла казкова нічка,
Повний місяць в небо випливав.
І закуталась туманом білим річка,
Та спросоння сад старий зітхав.

Діти виконують танець на вибір учителя.

Хлопець

Затужило за сонечком небо,
Потускніли усі кольори.
Ой, не треба дощити, не треба,
Хай ще сонце сміється згори.
Хай тепло нам дарує і ласку,
Й диво-фарби усіх кольорів.
Прошепоче осінню нам казку
В пишних кронах могутніх дубів.
Хай заграють цимбали й валторни
В жовтих кленах, в берізках в гаю.
Осінь. Осінь... Така неповторна
І чарівна у ріднім краю.

Дівчина

У небі чистому така бездонна просинь —
Воно безмежне і кінця нема.
У рідному краю співає пісню осінь,
А пісня та і ніжна, і сумна.
Чарівна й ніжна пісня від любові.
Сумна від того, що краса пройде.
А ту ж красу не передать у слові,
Вона у кожне серденько дійде.
Краса природи — веселкове диво!
В ній дивовижні чисті кольори.
Осінньо всюди, райдужно, красиво...
І синє небо дивиться згори.

Хлопець

Та сумувати не будем, не треба.
Кожна пора чарівна.
То ж усміхнімось до сонця, до неба,
Радість хай буде ясна!
Щастя до всіх хай сьогодні заходить
В школу, в осінній зал.
Юність сьогодні у школі проводить
Світлий осінній бал!

Діти виконують танець на вибір учителя.

Дівчина

Вставало сонечко поволі
І розвидняло всім красу.
В гаю, у горах і на полі
Зробило срібною росу.
Роса краплинками заграла,
Мов кришталева, мов жива.
І райдуга над нею стала —
Таке у казці лиш бува.
Цей ніжний спів роси дзвінкої
Запав у серденько моє.
І образ стежечки в’юнкої —
Весь рідний край у ньому є.

Відгуки

Social comments Cackle